Українські герої — це люди любові, — владика Борис Ґудзяк

30 травня 2022

«Ненависть породжує злочинців. А любов породжує героїв. І наші герої — це люди любові. І українці в очах світу стають моральними лідерами», — таку думку в ефірі телеканалу «Еспресо» висловив архиєпископ і митрополит Філадельфійської архиєпархії УГКЦ, Президент Українського католицького університету владика Борис Ґудзяк.

Українські герої — це люди любові, — владика Борис Ґудзяк

27 травня під час інтерв’ю він поділився роздумами про війну Росії проти України.

Як змінюється ставлення до України на світовій арені?
Як зберегти любов і уберегти серце від ненависті?
Які нові сенси дає Україна Європі та світові?

Дивіться у відео.

Подаємо кілька тез із розмови:

Велике лукавство цієї війни розкривається перед нашими очима, але також — і Божа дія. Мужність людей проявляється. Я телефоную кілька разів на день в Україну, говорю з єпископами в Харкові. Вони під обстрілами четвертий місяць, але зберігають рівновагу духу. Зідзвонююся зі студентами, з ректором УКУ о. Богданом Прахом, з рідними… І я вражений як українці тримаються. Вони вселяють в нас віру. Кажуть: «Тільки перемога»: або свобода або смерть. І мені такий радикалізм додає наснаги.
Це також змінює думки світу. Як керівник відділу зовнішніх зв’язків УГКЦ, моїм завданням є представляти питання України, українського народу, церковного життя у міжнародному контексті. І я бачу у Вашингтоні з тижня на тиждень, з місяця на місяць як змінюється ставлення: весь час зростає оцінка України, цієї гуманності, помимо війни. У тих нетрях, підвалах «Азовсталі» вінчалися і робили обручки з дротів. Валерій та Андрій Карпиленки одружилися 5 травня. Пара була вінчана лише три дні, перед загибеллю молодого. Це є істинна. Це є правдиві, глибокі речі, які серед нас відбуваються.
Я би дуже заохочував всіх українців дерзати, берегти своє серце від страху, ненависті і гніву. Перетворювати гнів і образу в мужність. Про це дуже гарно сказав наш Патріарх Блаженніший Святослав. Бо ненависть породжує злочинців. А любов породжує героїв. І наші герої — це люди любові. І українці в очах світу стають моральними лідерами.
Багато людей у світі кажуть: «Ми би хотіли мати такого президента як Зеленський». Я намагаюся пояснювати, що Зеленського зробив український народ. Український народ його попровадив: ці люди на фронті, які віддають своє життя, ці волонтери, ця молодь, ця жінка, яка банкою помідорів збила ворожий дрон…
У західній культурі є чим раз менша віра у вічність. Натомість є віра у смерть, за якою кінець. І тому збереження життя, здоров’я, шкіри без зморшок, продовження віку — це дуже важливо. А що по тому боці? Наша віра і українська культура, яка побудована на християнській вірі, надіється на вічність. Коли ми віримо у вічність, ми менше боїмося. А безстрашність — це початок вічності. І багато українців, свідомо чи несвідомо, почали жити вічно, бо перестали боятися. Їхня гідність сьогодні промовляє чи то до Парижу, чи до Нью-Йорку, чи до Ванкуверу.
Сьогодні Україна дала нові сенси Європі. Вона об’єднала Європу, яка тріщала. Об’єднала Північноамериканський альянс. Україна допомагає вірити людям, які є в неможливих обставинах, що ми можемо бути людьми навіть у підвалах Маріуполя. Сьогодні Україна стала великим донором нових сенсів.
Поруч нас, серед нас, у нашій історії відбувається те, що зараз змінює цілий світ. Енергетика (використання вугілля, нафти, газу) буде інакшою після війни, екологічні процеси зрушаться з місця. Глобальна система безпеки змінюється. Питання забезпечення харчуванням буде мінятися, бо люди зрозуміють, що російська агресія призводить до голоду для десятків, сотні мільйонів людей. І цінності будуть налагоджуватись. Можливо, це не є найважливіше кілька разів на рік їхати на острови на відпочинок? Натомість можна послужити тому, хто поруч: як українці нині служать один одному, як поляки послужили українцям. Нині присутність українців по всьому світу заставляє людей багато чого переосмислити.
Хочу побажати всім православним братам єдності, щоби була одна об’єднана Українська православна церква. Це буде дуже важливим кроком до об’єднання християн в Україні. Ісус просив своїх учнів: «Щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі». Одним з дуже негативних явищ у нашому християнському світі є те, що ми є поділені. І треба працювати над нашим об’єднанням. Може, як раз Господь через жертви цих героїв цінностей допоможе нам переступити через бар’єри, що поміж нами є.
Зараз є дуже важливо, щоби була політична єдність. Не може бути цензури: має бути співпраця того, що ми засмакували. Ми побачили, що Україна може бути іншою. Наше церковне життя може бути іншим. Нам треба йти далі. Бо ми свідомі того, що в нас чимало негараздів. Ще є рефлекси корупції. І був би великий гріх, якби ми змарнували цю кризу і жертви. І повернутися до старого. Має настати великий прорив.
Моя надія є на тих, які сьогодні на фронті. Я думаю, що зберігаючи гуманність, вони стануть важливими лідерами в нашому суспільстві. Моя надія на нове покоління, молодих людей. Україна змінює багато. Треба, аби сама Україна мінялася. Ми живемо у страшний час, але водночас це час надзвичайних можливостей, бо війна дуже прискорює історичні процеси. Процеси в Україні рухаються на моральному рівні у здоровому напрямку і ми маємо не дозволити, щоб травми, дії лукавих і лукавого звернули нас зі шляху очищення і духовного піднесення.
Хочу звернутися до всіх українців: ви є Богом благословенні, ви маєте велику гідність! Наші Воїни, наші Герої, які загинули, перейшли до життя з Богом, бо вони віддали своє життя у найбільшій любові, у жертві до інших людей. Ми християни віримо, що Господь прагне, щоб ми з Ним були. І я вірю, що ті, які віддали свої життя за Україну, є сьогодні з Богом. Вічність починається, коли ми не боїмося.