СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУкраїнська громада м. Дюссельдорфа освятила новий іконостас
6 серпня 2026 року Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах звершив чин освячення іконостасу в Українській Греко-Католицькій громаді Дюссельдорфа. Це перше в новітній історії громади освячення іконостасу з іконами — подія, яку владика Богдан назвав знаком Божої надії для українців, що живуть на німецькій землі.
Історична подія для громади
У своєму слові владика Богдан зауважив, що востаннє подібне освячення в українських громадах відбувалося ще у повоєнні роки, коли українці, зранені війною, розбудовували своє церковне і національне життя в Німеччині, тоді як їхня батьківщина перебувала у неволі радянського режиму. Він пригадав, що подібна подія відбувалась у храми УГКЦ в Німеччині у Новому Ульмі, Гамбурзі, Крефельді, Білефельді та мюнхенському катедральному соборі, який цього року відзначає 50-ліття свого освячення. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії.
«Сьогодні знову та незакінчена війна проти нашого народу продовжується. Але ми тут, будучи у тій вільній, гостинній німецькій землі, хочемо розбудовувати наше національне і церковне буття з вірою», — наголосив єпископ.
Духовне значення іконостасу та ікон
У своєму слові владика Богдан розкрив глибокий духовний зміст освяченого іконостасу, наголосивши, що він не відокремлює вірних від святині, а навпаки запрошує до єдності з Богом. Коли священник відкриває царські врата, це знак запрошення: двері неба відкриті для кожного, хто робить крок назустріч. Іконостас кличе до трапези Божого Слова, до трапези Пресвятої Євхаристії та до спільноти святих на небі — тих, хто представлений на іконному панно всіх святих українського народу.
Світло серед руйнування
Архиєрей звернув увагу на особливість східної іконографії, в якій на відміну від західного малярського стилю, на іконах немає тіней. Це не випадковість, а глибокий богословський символ, бо ікона представляє не людину з її світлими й темними сторонами, а людину очищену, освячену й перемінену Божим світлом.
Саме про це, за словами архиєрея, йдеться в Таїнстві Хрещення, яке ще називається Таїнством Просвічення, бо людина приймає в ньому Боже світло. Він звернув увагу на розміщену на іконостасі ікону святого Володимира, Хрестителя України, який просвітив український народ світлом Христового Євангелія. Це світло, підкреслив проповідник, горить крізь тисячолітню історію, і жодна темрява не змогла і не зможе його погасити.
Також єпископ провів паралель між сьогоднішніми викликами та подією освячення іконостасу: «В той час, коли ворог руйнує храми, не дивлячись на конфесію і навіть на релігію, тут ми будуємо. Будуємо церкви, відбудовуємо іконостаси, але найголовніше — будуємо храми людських душ».
Заклик до вірності і любові
Звертаючись до недільного Євангелія про дві найголовніші заповіді любові до Бога і до ближнього, владика Богдан наголосив, що саме на них «спирається будівля будь-якого цивілізаційного і гідного людського життя». Торкаючись болючих тем війни та корупції в Україні, він зазначив: «Корупція, яка нищить наш народ, не є причиною наших національних бід. Вона є наслідком глибшого зіпсуття людського серця. Коли люди забувають Бога, тоді вони починають нехтувати людськими правами, людською гідністю, людської справедливістю і навіть життям. Це відбувається тому, що люди відступають від Бога. Нехтують тими двома заповідями, на яких спочивають всі закони», — сказав проповідник.
Водночас архиєрей закликав вірних не піддаватися зневірі, а триматися світла Божої правди й любові, вказуючи на приклад захисників, захисниць, волонтерів і медиків, чиє світло «сильніше від страху перед смертю».
«На щастя, є в нашому народі ще багато світла. Це світло Боже є присутнє у наших святих, які за наш народ заступаються і моляться. Це світло світиться в житті наших захисників і захисниць, волонтерів, медиків, капеланів. Людей доброї волі, які нас підтримують і нам допомагають вистояти», — наголосив єпископ.
Заключне слово: перемога Христового світла
Завершуючи проповідь, владика Богдан вказав на джерело остаточної перемоги — не людську, а перемогу Христа Воскреслого, чиє світло, за словами Євангелія, «світить у темряві, і темрява Його не пойняла». Цими словами архиєрей окреслив духовний стрижень усієї події: освячення іконостасу — це не просто оновлення храму, а нагадування про те, що саме Боже світло, а не людські зусилля, є запорукою перемоги над злом і темрявою війни.
Архиєрей завершив проповідь молитвою словами літургійного тексту: «Ти світло істини, що просвічує і освячує кожну людину, яка приходить на світ. Нехай позначається на нас світло обличчя Твого, щоб ми, ходячи в ньому, побачили світло неприступної Твоєї слави». Єпископ закликав вірних просити, щоб світло Христової любові наповнило їхні серця і переміняло їх дедалі більше, щоб громада стала «закваскою переміни» не лише для власних родин, а й для українського народу, для Німеччини та для всієї Європи.
Подячні слова
Владика Богдан висловив вдячність о. Миколі Павлику, довголітньому будівничому українського церковного життя в цьому регіоні, отцям Романові та Геннадію, протодияконові Іванові, дияконам Удо і Карлові, парафіяльним радам, добродіям, іконописцям і майстрам, які виготовили та встановили іконостас. Окрему подяку він склав керівництву Кельнської архидієцезії Римо-Католицької Церкви в особі пана Мюе, відповідального за іншомовні душпастирства, а також пані Регіні Арнт, яка представляла місцеву громаду Святого Луки, що надала українцям можливість молитися у власній візантійській традиції.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
