СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Верхньому Лужку на Самбірщині освячено відновлений храм
9 червня 2024 року владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький у с. Верхній Лужок, Старосамбірського деканату, освятив храм Преп. Параскеви після його відновлення.
Вітаючи владику на подвір’ї церкви, о. Петро Сюсько, місцевий настоятель, попросив пастирського благословення та запросив освятити оновлену святиню, як повідомляє Степан Павлішак для пресслужби Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
У Архиєрейському Богослужінні єпископові співслужили декан Старосамбірський о. Михайло Николин, декан Самбірський о. Богдан Добрянський, адміністратор храму о. Петро Сюсько, о. Василь Дригинич, о. Василь Тернавський, о. Іван Вербіцький, о. Роман Андрійовський, о. Тарас Зубко, о. Андрій Драган, ЧСВВ, о. Іван Українець, ЧСВВ, о. Тарас Островський з Лапаївки, протодиякон Микола Рик, прислуговували брати-семінаристи Богдан Піддубний, Іван Підлубний. Велично звучав спів хору храму під керівництвом Оксани Яциник.
У своєму слові владика наголосив: «Ми вдячні Богу, що у важкі хвилини війни з московією маємо можливість молитися, відзначити свято. Храм є місцем, де людина приходить для зустрічі з Богом. 115 років тому ваші предки возвели цю величину святиню».
Владика подякував вірним за те, що у такий нелегкий час знайшли можливості, щоб оновити свій храм. «Ніколи не страймося втратити довір’я до Бога. Просімо у нашого Спасителя, щоб наше воїнство було воїнством світла. Нехай Боже світло кріпить нас».
Також архиєрей висловив вдячність о. Петру за його служіння на парафії та вручив грамоти активним парафіянам.
У свою чергу, отець Петро подякував Всевишньому за цей історичний день, владиці Ярославу за його візит, допомогу і розуміння та подарував на згадку альбом з розписами храму. «У 1936 році митець Андрій Демкович розпочав розписувати храм, але перешкодила війна, — зазначив о. Петро. У 2021 році ми розпочали відновлення і знову війна. Але з нами Бог».
Водночас він подякував всім, хто пожертвував своєю працею, часом, коштами: працівникам, художникам, меценатам і всім людям доброї волі.
Завершилося Архиєрейське богослужіння молитвою за Україну.
Довідка
Село Лужок Верхній (стара назва — Лужок Горішній) розкинулось по правій стороні річки Дністер, недалеко Старого Самбора. Перші історичні згадки про село датовані ще 1495 році.
У 1507 році в селі вже існувала парафіяльна церква. Попередня дерев’яна церква була збудована у 1753 році і мала два тризаломні і один двозаломний верх.
Коли Австрійська держава будувала залізницю в напрямі Турки, державою були виділені кошти за людські поля. За ці кошти, а також за пожертви громади в 1906 році було розпочато будівництво великої мурованої церкви поряд із старою дерев’яною. У цей час в селі був завод, що виготовляв цеглу, що значно допомогло розпочатій справі. У 1909 році біля старої церкви зведено теперішню муровану споруду. Церква хрещата в плані з укороченими боковими раменами, увінчана на восьмибічному барабані середохрестя банею з ліхтарем і маківкою.
У цьому ж році церкву було освячено тодішнім Перемишльським єпископом Констянтином Чеховичем. Парохом церкви в той час був о. Василькевич, якого в 1914 році забрали мадяри і замордували. Після о. Василькевича на парафії служив о. Андріянович.
У церкві є унікально-винятковий іконостас, який був вирізьблений вчителем на прізвище Терпеливич. У 1921 році встановлені і намальовані бічні престоли Ісуса Христа та Богоматері Іллею Дециком із м. Самбора.
На початку 30—х років назначений на парафію села Лужок отець-сенатор Юліан Татомир, великий патріот, громадський діяч, захисник прав наших селян. Він заснував товариства «Луг», «Січ», а також «Позичкову касу», Товариство домашніх помічниць, яке стало на сторожі прав українських сільських дівчат, що у тих часах йшли масово до міста на службу.
