У Торонто тривають робочі засідання Постійного Синоду УГКЦ
Упродовж 22 лютого — 2 березня 2025 року у Торонто проходить Постійний Синод Української Греко-Католицької Церкви. Робочі засідання членів Синоду переплітаються із міжнародними заходами задля проголошення правди про російську війну проти України, дипломатичними візитами для вияву вдячності за підтримку і близькість зі стражданнями українців та зустрічами з духовенством та українськими громадами для ознайомлення із душпастирською ситуацією у Вінніпезькій митрополії УГКЦ.

Душпастирська ситуація у Канаді
Як ми повідомляли раніше, засідання Постійного Синоду розпочалися 22 лютого із ознайомлення з актуальною душпастирською ситуацією у Вінніпезькій митрополії, тому на них були присутні українські католицькі єпископи з Канади. Вони розповіли членам Постійного Синоду — Блаженнішому Святославові, Отцеві і Главі Української Греко-Католицької Церкви, владиці Борисові Ґудзяку, архиєпископові і митрополиту Філадельфійському, владика Володимирові Ющаку, єпископові Вроцлавсько-Кошалінському, владиці Йосафатові Мощичу, єпископові Чернівецькому, та владиці Богданові Дзюраху, апостольському екзархові для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, про те, чим живуть українські громади у Канаді, з якими труднощами та викликами вони сьогодні стикаються та яким чином піклуються про місійність та служіння у стосунку до новоприбулих співвітчизників, особливо тих, хто втік від війни.
«Вражає розбудована структура парафіяльних спільнот УГКЦ та українських громадських організацій у Канаді. Власні храми, кредитові спілки, школи, садочки, молодечі і жіночі організації, ПЛАСТ, СУМ, українські культурні центри, доми опіки осіб похилого віку, представництва в найвищих ешелонах політичної влади, загальноканадська мережа Конгресу українців Канади і ще багато багато чого іншого! Нерідко такі організації і центри об’єднують сотні і тисяч українців та їх нащадків, як-от Школа танцю „Барвінок“, яка існує вже 50 років і до якого належать майже 600 дітей і молоді. Це — чудовий і надихаючий приклад для нових українських громад, які постають, зокрема, в країнах Західної Європи», — поділився своїми думками владика Богдан Дзюрах у дописі на Фейсбуці.
Владика Богдан Дзюрах під час недільної Божественної Літургії у парафіяльній спільноті Святого Миколая м. Торонто, 23 лютого 2025 року
Недільні богослужіння і знайомство з вірними
У неділю владики-члени Постійного Синоду очолили Божественні Літургії у різних громадах міста Торонто та його околиць. Блаженніший Святослав та владика Браян Байда помолилися разом із парафіяльною спільнотою Українського католицького собору Успення Пресвятої Богородиці, владика Борис Ґудзяк навідався до храму Святого Йосифа в м. Оквілі на захід від Торонто, а владика Йосафат Мощич очолив моління у катедральному храму Святого Йосафата Єпархії Торонто і Східної Канади. У свою чергу, владика Володимир Ющак помолився з вірними парафії Покрови Пресвятої Богородиці в мікрорайоні Етобіко на заході м. Торонто, владика Богдан Дзюрах — у храмі Святого Миколая у Белвудсі (Торонто), а владика Андрій Хім’як — у храмі Святого Димитрія.
«Великою радістю було служити Святу Літургію в парафії Святого Миколая Чудотворця у м. Торонто, якою вже майже 20 років ревно опікується о. Роман Лобай. Чудовий хоровий спів, молитовний дух, вірне плекання рідних українських традицій, зустрічі з давніми друзями і знайомство з новими», — зазначив владика Богдан Дзюрах.
Подальші робочі засідання
24 лютого, попри участь у молитовних та суспільних ініціативах з нагоди третьої річниці початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, владики продовжили робочі засідання. Вранці митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк представив Підсумковий документ стосовно участі Української Греко-Католицької Церкви у Синодальному шляху, запропонованого Папою Франциском для усієї Католицької Церкви. Владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, розповів про служіння монашества та окремих монастирів сьогодні, додавши детальний звіт від Патріаршої комісії у справах монашества. Продовжив доповіді митрополит Перемишльсько-Варшавський Євген Попович, представивши членам Синоду черговий титул Кодексу канонів УГКЦ про соціальне служіння, що є необхідним етапом для прийняття його в першому читанні під час Синоду Єпископів цього року. На завершення дообідньої сесії владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицький, доповів про діяльність Патріаршої літургійної комісії, звернувши особливу увагу на стан праці в підготовці оновленого видання Архиєратикону, Молитвослова та Требника.
Постійний Синод продовжив свою працю дискусією про порядок денний, програму та запрошених гостей на цей майбутній Синод. «Підготовка чергового Синоду Єпископів досягає свого екватору, бо зараз відбувається друга з трьох сесій Постійного Синоду, які готують Синод Єпископів. Члени Постійного Синоду вже остаточно затвердили Порядок денний праці Синоду, тому після завершення цієї сесії розпочнеться інтенсивне приготування тем цього порядку денного. Основні елементи Програми Синоду також вже є укладені, але праця триває далі, про що буде мова на наступній травневій сесії Постійного Синоду», — зазначив Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Андрій Хім’як.
На завершення понеділкових засідань митрополит Борис Ґудзяк представив діяльність Відділу зовнішніх церковних відносин УГКЦ. Свою увагу архиєрей закцентував на нещодавній урочистій інавгурації Інституту святого Гавриїла, яка відбулася 19 лютого у Вашингтоні. Сьогодні, за словами митрополита Бориса, Інститут святого Гавриїла координує програму «Церковна комунікація та дипломатія», яка складається з двох етапів. Перший проходив онлайн із червня по грудень 2024 року. За рекомендацією своїх єпископів, 39 представників духовенства та мирян із 15 єпархій УГКЦ з різних країн слухали лекції та брали участь у дискусіях, присвячених сучасній українській історії, міжнародним відносинам, католицькому соціальному вченню, адвокації та комунікації. З цієї групи було відібрано 11 студентів, які зараз проходять інтенсивне стажування у Вашингтоні в єпархіальній Семінарії святого Йосафата.
У вівторок вранці, 25 лютого, перед членами Постійного Синоду УГКЦ прозвітували владика Михайло Кв’ятковський, єпископ Нью-Вестмінстерський, та Назар Дуда про катехитичне служіння Церкви. За словами доповідачів, у 2024 році Комісія присвятила багато часу координації перекладів Катехизму на польську та німецьку мови. Завдяки цим зусиллям наприкінці року вийшла польська версія, а німецька наближається до завершення. Також комісія дбає про доступ до Божого Слова для осіб з вадами зору. Для них було надруковано і передано чотири Євангелія та книгу Діянь апостолів шрифтом Брайля. «96 випускників Катехитично-педагогічного інституту УКУ поповнили катехитичну спільноту у різних єпархіях та екзархатах нашої Церкви. На запит Патріаршої катехитичної комісії для студентів інститут опрацював додаткові кваліфікації за наступними напрямками: „Провідник біблійних спільнот“, „Координатор сімейного служіння“, „Вчитель предметів духовно-морального спрямування“, „Церковний співець“ та „Мас-медіа і комунікація“. Сьогодні в інституті навчаються 560 студентів, які сформовані у 25 навчальних груп. Теперішні студенти належать практично до усіх єпархій та екзархатів у межах України. Також навчаються студенти з майже усіх країн Європи, що об’єднані в окремі навчальні групи. Серед них найчисельнішими є представники Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії та Паризької єпархії Святого Володимира Великого. Варто відзначити, що цього року вперше чисельно набралася група студентів з Литви. Також в інституті навчаються дві окремі групи студентів зі США і Канади», — розповів Назар Дуда.
Владика Йосафат Мощич, у свою чергу, будучи головою Патріаршої комісії у справах євангелізації, розповів про актуальну працю членів комісії, зокрема про регулярні зустрічі із духовенством різних єпархій та екзархатів УГКЦ, присвячені євангелізації у період війни. Учасники таких зустрічей дискутують про важливість євангелізаційних зусиль Церкви задля зцілення ран цієї війни, про її основу та різні виклики, про нові методи донесення Доброї Новини про Христа і Його відкупительну любов до людини. Поштовхом до проведення такого служіння став минулорічний Синод Єпископів УГКЦ, який наголосив на потребі євангелізації та її оновленні.
Чергове засідання було присвячене детальному обговоренню приготування Головної теми Синоду Єпископів УГКЦ, який відбудеться влітку 2025 року. Зокрема члени Постійного Синоду вислухали владику Аркадія Трохановського, який як голова Патріаршої комісії у справах родини і мирян був призначений відповідальним за приготування головної теми «Душпастирство родин в умовах війни».
Робочі засідання Постійного Синоду УГКЦ продовжуються. Вони триватимуть до 28 лютого.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ