СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Східній колегії м. Айхштетт відбулося рукоположення нового ієрея Української Греко-Католицької Церкви
27 жовтня у Шернфельді (Німеччина) владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, звершив Божественну Літургію, під час якої уділив ієрейські свячення диякону Андрієві Хробакові, випускнику Східної колегії в м. Айхштетт.
Під час проповіді владика Володимир Груца звернув увагу на те, що євангельська сторінка, у якій описано зцілення біснуватого, дуже багата на різні символи і спостереження. Але їх вжито не для того, щоб нас налякати. Владика пропонує подивитися на біснуватого до і після зцілення. Про це розповідає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
«Згідно релігійного переконання ізраїльського народу, людина, яка не знала, хто вона є, була позбавлена святості, — пояснив владика. — Така людина не могла виразити свою віру в Бога Творця. Також вона не може відчути і свідчити, що є люблена Богом».
Владика сказав, що на прикладі рис біснуватого ми бачимо, який ланцюг проблем тягне за собою грішне життя. Навіть коли нам здається, що ми не маємо жодних спільних рис з біснуватим, ми все ж маємо певні схильності, узалежнення чи вади, через які втрачаємо зв’язок зі своїм тілом, а відтак — віддаємо нашу свобідну волю, подарунок Творця, — комусь іншому.
«Коли людина втрачає зв’язок з Богом, Церквою, водночас втрачає сенс життя, — наголосив проповідник. — Така людина стоїть більше на стороні смерті, ніж життя. Тоді тяжко вірити в спасіння. Ми можемо собі легковажити постом, опустити раз-другий Святу Літургію… Тоді віддаляємося від Бога. Або кажемо, що нема сили, втомлені. А звідки тоді брати силу? Зустріч з Ісусом звільнила чоловіка від його великої проблеми, дала йому силу жити. Біснуватий після зцілення був при розумі. Став особою, людиною».
Наприкінці проповіді єпископ зауважив, що зцілений чоловік захотів піти з Ісусом, стати Його учнем. Але Христос каже йому повернутися додому і розповісти, що з ним сталося: «Не йдеться про популізм, а свідчення, як Бог діє в нашому житті. Свідчити — означає виявляти те, що є в мене всередині. Зцілений чоловік проповідує, що Ісус зробив для нього, стає новозавітнім місіонарем. Напевне, він не одного застерігав перед помилками і упадками. А, можливо, цей чоловік хотів лишатися біля Ісуса, щоб бути Його найближчим учнем. Можна сказати, він сам себе кличе йти за Христом. Але Ісус його відсилає. Не хоче його лишати залежним від себе, дарує свободу».
Далі ж додав: «Не в рабстві, а в свободі людина повинна проповідувати Бога. Бог християн є Богом для людини. Такого Бога бракувало поганам, зокрема в Гаразинському краї. Кожне покоління людей потребує Бога. Тому Церква посилає сьогодні співбрата Андрія, щоб Його проповідувати. Священик взятий з народу і посланий до народу. Неможливо проповідувати чи свідчити про когось, кого не знаєш. Тому дуже важливо є бути закоріненим в Божу любов і присутність».
Опісля Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв, владика Володимир Груца рукоположив у пресвітерський сан диякона Андрія Хробака. Відтак нововисвячений ієрей був облачений у священничі ризи, отримав служебник та чашу, після чого став до престолу і співслужив Божественну Літургію разом з усіма душпастирями.
Після священничого рукоположення владика Володимир привітав з 75-річним ювілеєм ректора-засновника Східної колегії отця-архимандрита Андреаса Тієрмайєра. Зокрема йому було зачитано привітальну грамоту митрополита Львівського Ігоря Возьняка.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
