СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ рідному місті святого Йосафата відзначили 400-річчя його мученицької смерті
12 листопада у давньому м. Володимир, що на Волині, відбулися святкування приурочені Ювілею 400-річчя мученицької смерті святого священомученика Йосафата. На свято прибуло багато паломників з різних міст Галичини, зокрема із Золочева, Жовкви, Соснівки, Сокаля, Червонограда і Львова.
Про це йдеться на сайті Луцького екзархату УГКЦ.
Святкування розпочалося Божественною Літургією у василіанському храмі Святого Йосафата, яку очолив владика Йосафат Говера, екзарх Луцький. У пастирському слові він наголосив, що саме у м. Володимирі святий Йосафат народився і виріс. Тут формувався його характер, тут визрівали його таланти, тут батьки його провадили, і хоч не дали йому якогось великого майна чи статку, проте дали щось цінніше, ніж матеріальні здобутки — вони його виховали у вірі і любові до Бога, Церкви і свого стражденного народу.
Після Богослужіння вірні помолилися за Україну. У храмі зберігаються мощі св. Йосафата, тож кожен паломник мав змогу прикластися до них, щоб за заступництвом святого просити в Бога різних ласк, а особливо справедливого миру в Україні.
Отець Марко Максимів, ЧСВВ, настоятель монастиря, вручив парафіянам храму пам’ятні медалі та грамоти, приурочені ювілейним святкуванням.
Нагадаємо, що святий Йосафат Кунцевич народився 1580 року в місті Володимир-Волинський, у сім’ї українських міщан. Був охрещений в церкві Святої великомучениці Параскеви і в Святому Таїнстві отримав ім’я Іван. Саме віра в Ісуса Христа побудила в маленькому хлопчику любов до Бога, Церкви і свого народу. Він перебував постійно в молитві і таким чином наближався до Бога. Його батько був не тільки купцем, а й міським радником, будучи зайнятий справами та обов’язками, не міг присвятити вільний час для сина. Ним опікувалася матір, виховуючи в сині добре, мудре і вічне.
«Конрад Воронович, радник городу Володимира, маючи около сто літ життя, під присягою ствердив, що Преподобний Отець Йосафат Кунцевич народився в Володимирі з законних батьків: батька Гавриїла, радника цього ж міста, і матері Марини, дочки радника цього ж городу» (Зізнання перед консисторією Володимирскої єпархії: 30.8.1627).
Також у рідному місті молодий Іван закінчив церковну школу при місцевій катедрі. Ще підлітком невдовзі після Берестейської унії 1596 року переїхав з батьками до Вільна.
