СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулося ХІІІ військове паломництво
Упродовж 18–19 вересня 2021 року у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулося щорічне військове паломництво. Через карантинні обмеження воно відбулося в онлайн-форматі, тому багатотисячних військових зібрань не було. Натомість, участь в прощі взяли капелани, родичі загиблих, ветерани, військовослужбовці.
Організаторами паломництва стали Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ. Основна тема цьогорічного паломництва сформульована словами гасла військового капеланства «Бути поруч!».
У цей день до Марійського духовного центру з’їхалися представники Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, військовослужбовці силових структур України та члени їхніх родин, добровольці, ветерани АТО/ООС, родини загиблих воїнів, ліцеїсти, військові капелани різних конфесій, волонтери, миряни, представники влади та громадськості, а тисячі інших людей долучилися до паломництва через онлайн трансляцію «Живого ТБ».
«Бути поруч!»
Розпочалася проща у суботу з урочистої зустрічі владики Михаїла Колтуна — керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ та єпарха Сокальсько-Жовківського. Він очолив подячний Молебень біля Зарваницької ікони Божої Матері.
Опісля до присутніх звернувся о. Андрій Зелінський — один із організаторів прощі, заступник керівника Департаменту військового капеланства. Він зазначив, що гасло прощі обрали невипадково, адже воно найкраще відображає покликання капелана. «Бути поруч в окопах і у пункті постійної дислокації, бути поруч у шпиталі з пораненими і з родинами полеглих, поруч із ветеранами і з тими, хто хоче, аби його почули. Сьогодні у Зарваниці ми з вами ще раз здійснюємо наше паломництво у країні, зраненій війною, пандемією, у суспільстві, в якому доволі часто бракує довіри один до одного. Тому залишімо хоча б на цей день усі наші клопоти і турботи, а натомість загляньмо до глибин своїх душ», — зазначив о. Андрій.
Усі присутні отримали пшеничні колоски, які несли в руках до місця відкриття прощі. «Колосок найглибше нагадує нам, як зерна зібрані в одне, можуть стати хлібом життя для багатьох», — пояснив о. Андрій Зелінський. Ще одним символом були соняхи, які уособлюють світло «істинне та незахідне», що освітлює стежки людської долі і калина — символ жертовного служіння, кров пролита за нашу незалежність.
Військовослужбовець: «Військові мають об’єднуватися на молитву»
Учасник бойових дій полковник Вадим Ластовицький розповів, що сьогоднішнє паломництво є для нього тринадцятим, адже здійснює їх щорічно з часу заснування військових прощ. Колись він очолював розвіддивізіон, впродовж п’яти років воював на Сході, а зараз є начальником Тернопільського професійного коледжу з посиленою військово-фізичною підготовкою. На прощу прибув разом з курсантами та особовим складом військового коледжу. «Я вважаю, що всі військові мають об’єднуватися у таких святих місцях для того, щоб спільно молитися за нашу перемогу та якнайшвидше настання миру. У нашому навчальному закладі нещодавно відбувся молитовний сніданок, де також об’єдналися всі силові структури області, священники різних конфесій, представники влади. Сьогодні на цій прощі присутні люди, які, можливо, також мають різні погляди, але їх об’єднує віра в нашу Україну».
Програму паломництва складали так, щоб вона сповна розкривала та доповнювала цьогорічне гасло. Тому кожен захід під час прощі мав своєрідний епіграф. Наприклад, лекції на тему служіння та ціннісних засад у військовій службі мали епіграф — «Бути поруч, щоб послужити», Хресна дорога — «Бути поруч, щоб підтримати», Панахида та Поминальна хода зі свічками — «Бути поруч, щоб співпереживати». Завершився день духовно-мистецькою програмою під гаслом — «Бути поруч, щоб ділитися».
«Покликання військових — священне»
У неділю, 19 вересня, в Малій базиліці Зарваницької Божої Матері відбулася Архиєрейська Божественна літургія, яку очолили владики Михаїл Колтун та Петро Лоза. У своєму слові владика Михаїл зазначив, що кожен з нас покликаний до християнського життя. «Ісус Христос є з кожним із нас. Не тільки з капеланом, офіцером чи військовим. Він виявляє нам Свою присутність і каже: „Я буду з тобою, куди б ти не пішов“. Натомість покликання капелана — бути живим свідченням Бога, Його інструментом серед людей». Також владика звернуся до військовослужбовців: «Ваше покликання священне, і через вас Бог також виявляє свою силу. Тому будьте впевнені, що Господь з вами».
Далі лунали словами подяки від адміністратора Малої базиліки о. Дмитра Квича для владик, капеланів, військових та кожного, хто вирішив провести ці холодні, дощові дні саме в Зарваниці, під покровом Богородиці. А завершилася проща словами о. Андрія Зелінського: «Після зустрічі настав час повертатись додому, але повертатися треба іншими. Настав час, щоб творити ще один вимір нашого буття і продовжувати бути поруч».
Про важливість військового паломництва
У своєму коментарі для релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова» один із організаторів прощі о. Андрій Зелінський зазначив: «13 років тому Департамент душпастирювання силових структур (тепер — Департамент військового капеланства Патріаршої Курії УГКЦ) вирішив організувати подію, на кшталт тієї, яка щорічно відбувається у Люрді і має на меті зцілити рани війни. Там зустрічаються військовослужбовці майже всіх країн світу, щоб спільною молитвою рухатись далі, будувати справедливий світ у мирі та злагоді. Ми вирішили для нашої Церкви також організувати схожий захід, який відбуватиметься щороку, тут у Зарваниці. До початку пандемії щороку прощу відвідувало близько 3 тисяч військовослужбовців. Якщо говорити загалом, то це приблизно 33 тисячі. Також завжди збиралися їхні родичі та родичі загиблих».
Окрім того, отець Андрій підкреслив важливість прощі для військовослужбовців: «До початку пандемії військовослужбовців щороку було все більше і більше. Вони приїжджали зі всієї України, з різних військових частин. Приїжджати варто, адже за ці роки проща стала майданчиком, де ми з одного боку молимось, разом розмірковуємо над нашим покликанням, а з іншого боку — ми також формуємо людей, озброюємо їх певними знаннями, механізмами, що забезпечують емоційну стійкість. Ми приділяємо багато уваги просвітницьким заходам. Під час прощі відбуваються лекції, зустрічі з психологами, ми формує тих, хто згодом формуватиме інших».
За матеріалами Наталії Бельзецької для релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
