СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Львові відбулася конференція «Теорія і практика міжнародної педагогічної мережі Pilgrim»
6 квітня 2019 року у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа (м. Львів, вул. Хуторівка, 35) відбулася міжнародна педагогічна конференція «Теорія і практика міжнародної педагогічної мережі Pilgrim». Організатори: Віденська Вища Церковна Педагогічна Школа (Австрія), Вища аграрна педагогічна школа (Австрія), Освітньо-методичний центр ім. о. Юліана Дзеровича (Львів, Україна), Комісія у справах освіти і виховання УГКЦ (Київ, Україна).
Конференція розпочалася із привітального слова від імені Високопреосвященного владики Ігоря, архиєпископа і митрополита Львівського, з яким виступив митрофорний протоієрей Роман Кравчик, а також із привітань с. Георгії Припутницької, референта у справах освіти і виховання Львівської Архиєпархії, о. Ігоря Бойка, ректора Львівської Духовної Семінарії, п. Андреса Веннінгера, голови Австрійського бюро кооперації у Львові, п. Оксани Сенчук, секретаря громадської ради Міністерства освіти і науки України, п. Ірини Сіданич, завідувача кафедри християнської педагогіки Академії наук України, диякона Романа Завійського, декана Філософсько-богословського факультету УКУ та о. Петра Майби, СДБ, заступника голови Комісії у справах освіти та виховання УГКЦ, голови ГС «Католицька освіта».
Першим із доповіддю «Система освіти в Австрії та педагогіка outdoor» виступив проф. Клаус Карпф (Klaus Karpf), викладач Вищої аграрної педагогічної школи (Австрія). Пан Клаус розповів про важливість аграрної освіти в педагогічному процесі Австрії на різних рівнях, а відтак про особливість педагогіки охорони навколишнього середовища. Метод «педагогіки outdoor» розглядає природу як простір відпочинку, і саме у такий спосіб, базуючись на основі пасторального богослов’я, людина у співдії з природою стає більш чутливою, ґрунтовніше переживає і запам’ятовує отриманий досвід.
Про методи освіти, зокрема, неформальні, розповіла п. Ольга Бойко, викладач Українського Католицького Університету у Львові. Вона окреслила найважливіший напрям у новій українській школі — шлях максимального розуміння потреб дитини і викладання з урахуванням її особливостей. Таким чином, неформальні методи освіти, що базуються на інтерактиві, задіянні більшої кількості середовищ розвитку, збільшенні мотивації до навчання, реорганізації самого процесу навчання більше спонукають дитину брати участь у процесі пізнання, «навчатися через проживання». Це також ключ і до релігійної освіти у школі, адже християнство є не тільки теорією, а й відповіддю на ситуації щодення. Особливо у часі великої суспільної напруги, культурного розділення, різних викликів теперішнього часу релігія стає інструментом примирення, співпраці, зміни суспільства.
Відтак проф. Пьотр Кубяк (Piotr Kubiak), викладач Віденської вищої церковної педагогічної школи, представив викладання релігії у європейських країнах, зокрема, на прикладі Німеччини, Польщі та Австрії. Серед моделей викладання релігії виокремлюють конфесійну, кооперативну та державну, і це викладання залежить від особливостей держави, її конфесійного спрямування та рівня секуляризації. Так є країни, у школах яких взагалі немає релігійної освіти — і навпаки, у деяких, наприклад, у Німеччині така освіта обов’язкова. В Австрії проект PILGRIM поширений, зокрема, участь у ньому бере Vienna Business School, об’єднуючи студентів різних конфесій у спільних поїздках та програмах.
Ініціатор та директор «Міжнародної освітньої мережі PILGRIM» проф. Йоган Хіш (Johann Hisch) розповів про місію та діяльність мережі, в основі яких лежить розуміння сталого розвитку, тобто поєднання екології, економіки та соціальності в гармонії з духовністю. На цьому акцентує Папа Франциск в енцикліці «Laudato Si». Саме пережита, рефлектована духовність приносить результат. Тому таким важливим є релігійно-етичний філософський етичний вимір для всіх предметів. «Не сприймати світ таким, яким він є, а створювати нові відносини. Коли я до світу отримаю нове сприйняття — зможу по-новому жити і співпрацювати. Ми повинні не тільки діяти, а й служити для світу і бачити світ у таїнстві».
Детальніше про те, як бути школою «Пілігрим», означив маг. Генріх Кіббель (Heinrich Kribbel). Прикладом слугувала Католицька гімназія святої Урсули. Кожна школа реалізує власну ідею PILGRIM, зокрема, старшокласники цієї гімназії беруть участь у проекті «Compassion», що стосується харитативної діяльності. Відтак вони діляться досвідом із молодшими класами, таким чином шкільна спільнота зміцнюється. Проводять також зустрічі у форматі воркшопів, майстер-класів, пленарних доповідей та дискусій, участь у яких беруть діти, їхні батьки, а також запрошені експерти, обговорюючи цікаві теми. «Матеріальний приклад більш якісний, ефективний, ніж просто надання знань. Для вчителів неприємно, коли вони розказують щось у класі, а школа рухається в іншому напрямку. Чи ми живемо тим, що викладаємо?» Таким чином, програма «Пілігрим» виховує дитину як громадянина і християнина.
Про те, як стати школою PILGRIM, розповів маг. Стефан Сампт (Stefan Sampt), викладач Віденської Вищої Церковної Школи. Для того, аби навчальний заклад міг долучитися до цієї програми, потрібен координатор та команда, які можуть розробити проект за аспектами PILGRIM. Кілька ідей для українських шкіл, зокрема, на підґрунті поєднання зеленої педагогіки, цілісної екології та духовності, навів маг. Міхаель Хольцвайзер (Michael Holzwieser) (Вища аграрна педагогічна школа, Австрія). Пан Андрій Третяк поділився досвідом участі української делегації на міжнародній зустрічі перед конференцією ООН з питань клімату, що відбулася в Катовіцах в 2018 році. Пані Леся Васьків, викладач НВК «Школа-садок» Софія», долучилася до пропозицій реалізації програми «Пілігрим» в умовах української освіти, наголосивши на актуальні духовного виховання у наш час.
Відтак відбулася праця в групах, яку координували експерти з Австрії. В результаті цього заняття групи представили проекти та ідеї можливих заходів для українських школярів. Серед них були як конкретні плани, пов’язані з харитативною діяльністю, так і напрями поглиблення навчання в контексті сталого розвитку.
На завершення конференції відбулася сертифікація освітніх закладів, які відтепер є в міжнародній мережі PILGRIM. Це НВК «Школа-гімназія Шептицьких» (Львів), Католицька загальноосвітня школа-гімназія св. Василія Великого (Івано-Франківськ), Еко-братство Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (Львів), Філософсько-богословський факультет УКУ (Львів) та Освітньо-методичний центр імені о. Юліана Дзеровича (Львів). Серед символічних подарунків ці організації отримали галузку винограду як новий початок, що принесе добрі плоди.
За матеріалами Прес-служби Курії Львівської архиєпархіїПрес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
