СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Корналовичах на Самбірщині відсвяткували 200-ліття храму Воскресіння Христового
1 вересня владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав парафію с. Корналовичі на Самбірщині з нагоди 200-літнього ювілею освячення храму Воскресіння Христового. Єпископ відслужив Архиєрейську Літургію у співслужінні о. Григорія Жука, декана Дублянського, і священників Дублянського деканату.
«Можна тільки уявити скільки молитов вознеслося у цьому місці за 200 років існування. Ми і надалі зобов’язуємося оберігати цю святиню нашої громади», — підкреслив настоятель храму о. Григорій Жук, як зазначає пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ та офіційний інтернет-ресурс Новокалинівської громади.
Найдавніші згадки про церкву датуються 1507 роком. У 1824 році на місці давнішої дерев’яної, що згадується у візитаційному акті 1774 pоку, збудовано муровану однонавову церкву, чільний фасад якої вінчають дві вежі, вкриті високими чотирисхилими наметами з маківками, з бароковим фронтоном між ними.
Церква вистояла і в роки воєн, і в атеїстичні часи. 1 вересня з нагоди 200-літнього ювілею храму, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ владика Ярослав Приріз здійснив архипастирський візит на парафію Воскресіння Господнього, що у селі Корналовичі. На церковному подвір’ї єпископа традиційно вітали діти, чисельно зібрана парафіяльна спільнота, гості святині та священнослужителі. Відтак архиєрей очолив Божественну Літургію.
Віра перед лицем зла
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що євангельська розповідь про зцілення юнака на прохання його батька підводить до запитання: чому учні не були здатні зцілити цього хлопця? «Пізніше вони самі прийдуть із цим запитанням до Ісуса на самоті, адже вони перед тим одержали владу оздоровляти хворих і виганяти бісів», — сказав проповідник.
Владика Ярослав зазначив, що основною причиною слабкості людини є невіра і мала віра, адже для віри немає нічого неможливого. «Проблема полягає в тому, щоб наша мала віра, перед лицем зла не заламалася в невіру, яка нічого не може, але сталася вірою, яка може все у Христі Господі. Якщо конкретніше, то віра є виявом послуху Отцеві, який промовляє на горі, щоб ми слухали Сина», — наголосив єпископ. Через послух Ісусові Церква стає такою, як Він — переможницею зла. «У цій євангельській благовісті на прикладі батька і апостолів бачимо людей, які, досвідчивши свою слабку віру, все одно прагнуть у вірі зростати у своєму щоденному житті», — наголосив проповідник.
Принести до Ісуса наші невдачі
Уздоровлення юнака сталось після події Преображення Господнього, коли учні стали свідками Божої Слави, яка оточувала Христа. Вони бажали затримати цей момент. «Але Ісус вимагає від них віри, яка є згідною на страждання і „слабкість“ хреста. Тільки така віра має силу подолати злого духа. Віра, яка не знає сили хреста, є невірою і лукавством», — наголосив владика Ярослав.
У відповідь на здивування учнів, чому вони безсилі, щоб допомогти юнакові, Спаситель сказав про дві речі. Насамперед, Він сказав привести хворого юнака. «Віра є приношенням до Ісуса нашого непереможеного зла, а навіть нашої невіри і лукавства. Це перше, що кожний з нас може зробити, коли перед нами нестатки, хвороба, розпач, розгубленість, брак довіри, тощо», — зазначив проповідник. По-друге, Ісус пояснив учням, що їм забракло віри в те, що Бог може це чудо вчинити. «Роль учня в тому, щоб розгорнути якомога ширший простір для Бога, щоб Він міг вступити в життя й вчинити чудо», — наголосив владика Ярослав.
Після завершення Літургії владика Ярослав привітав вірних з 200-літнім ювілеєм храму, а також подякував о. Григорію за душпастирське служіння на парафії.
На завершення урочистих заходів відбулася спільна молитва за Україну «Боже великий, єдиний». Відзначення ювілею завершили водосвяттям, обходом навколо храму. Під час ходи владика Ярослав поблагословив присутніх освяченою водою.
