У Хшанові відбулася традиційна проща греко-католиків Польщі, присвячена пам’яті єпископа Йосафата Коциловського

2 липня 2026

27 червня 2026 року до відпустового місця у Хшанові, що у Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі, прибули сотні греко-католицьких прочан, щоб спільно відзначити празник святих верховних апостолів Петра і Павла. Попри спекотну погоду, у паломництві взяли участь, за оцінками організаторів, від 600 до 800 вірних, які приїхали з різних куточків Ольштинсько-Ґданської єпархії — від Ґданська до Білостока.

У Хшанові відбулася традиційна проща греко-католиків Польщі, присвячена пам’яті єпископа Йосафата Коциловського

Цьогорічна проща мала особливе історичне значення, адже відбувалася у 80-ту річницю арешту польською комуністичною владою владики Йосафата Коциловського, єпископа Перемишльського, Самбірського і Сяноцького, та його єпископа-помічника Григорія Лакоти. Обох ієрархів було заарештовано через їхню відмову підтримати неканонічний Львівський псевдособор 1946 року, організований радянською владою з метою ліквідації Української Греко-Католицької Церкви. Про це розповідає пресслужба Ольштинсько-Ґданської єпархії.

Святкову Божественну Літургію очолив єпарх Ольштинсько-Ґданський Аркадій Трохановський. У своїй проповіді він наголосив, що празник святих апостолів Петра і Павла є святом церковної єдності, яка сьогодні особливо потрібна українському народові.

«Ми єднаємося з тими, хто започаткував богослужіння у цьому місці. Вони не були байдужими до своєї церковної спадщини та національної ідентичності. Навіть на чужині прагнули залишатися собою та передавати свою віру наступним поколінням», — зазначив владика Аркадій.

Особливу увагу він присвятив постаті багаторічного душпастиря Хшанова, отця-митрата Мирослава Ріпецького, який зробив це місце духовним осередком для українців, виселених під час акції «Вісла». За словами єпарха, священник приймав кожного прочанина, допомагаючи людям віднайти духовну опору, зміцнитися у вірі та залишатися вірними своїй церковній і національній ідентичності.

«Він розумів, що без Бога не буде справжнього навернення. Це місце стало своєрідною силоамською купіллю, куди приходять усі втомлені й обтяжені, щоб очиститися у Таїнстві Сповіді, почути Боже Слово, зачерпнути освяченої води та отримати благословення», — підкреслив проповідник.

Разом із прочанами цього дня молився також владика Петро Крик, який свого часу служив парохом місцевої громади та став наступником отця Мирослава Ріпецького. Згадуючи свого попередника, владика Петро відзначив його особливу турботу про духовну й інтелектуальну формацію вірних. За його словами, отець Ріпецький постійно дбав про поширення релігійної літератури, молитовників та духовних видань, прагнучи, щоб віряни поглиблювали свої знання про віру.

Традиційно урочистості завершилися процесією з чудотворною Ярославською іконою Божої Матері «Милосердя Двері», освяченням води та спільною пам’ятною світлиною духовенства і прочан.

Після завершення богослужінь учасники прощі зібралися на спільну трапезу біля колишнього будинку отця Мирослава Ріпецького. Додатковою подією свята стала виставка воєнних артефактів, привезених із волонтерських поїздок в Україну Христофором Патрою та його співпрацівниками. Експозиція, представлена просто неба, стала ще одним знаком солідарності з Україною та пам’яті про сучасну боротьбу українського народу за свободу.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ