У червні відбудеться Всеукраїнська онлайн-проща медиків до Крехова за участю владики Степана Суса

29 травня 2020

13 червня 2020 року медиків запрошують на Всеукраїнську прощу до Крехова, яку організовує Комісія у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ. Через карантинні обмеження у прощі закликають брати участь онлайн, але можна буде долучитися й особисто з дотриманням усіх можливих засобів захисту.

У червні відбудеться Всеукраїнська онлайн-проща медиків до Крехова за участю владики Степана Суса

Архиєрейську Божественну Літургію очолить куріальний єпископ Києво-Галицького Верховного Архиєпископа владика Степан Сус. Моління відбуватиметься на подвір’ї монастиря з дотриманням дистанції. До місця прощі прочани діставатимуться на власних авто. Транслюватимуть прощу онлайн на «Живому ТБ».

«Через карантин програма прощі буде короткою. У ній передбачені: Свята Літургія, благословення архиєрея, слово архиєрея, звернене до медичних працівників, і слово голови Комісії душпастирства охорони здоров’я. Будемо робити цю прощу дуже компактною, щоб якомога менше затримувати людей разом», — розповіла голова Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я с. Севастіяна Карвацька.

Після основної програми прощі прочани зможуть у маленьких групах приватно прогулятися на прилеглій до монастиря території, оглянути Хресну дорогу, пройти лісом до джерела, взяти участь в екскурсії. «Важливо, щоб у такій групі було не більше від десяти осіб», — кажуть організатори.

Усіх прочан, які захочуть фізично долучитися до цього паломництва, просять дуже уважно поставитися до свого здоров’я і за найменших симптомів хвороби (кашлю, гарячки) залишитися вдома.

З огляду на світову пандемію, більшість медиків переконливо запрошують долучатися до прощі у онлайн-форматі. «Ця проща є дуже потрібною медикам сьогодні, у непростих умовах пандемії», — переконані в Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я. Адже медики — це ті, хто на передовій, і не лише під час боротьби з вірусом.

«Медики, упродовж усього життя працюючи в лікарнях, можуть заразитися будь-яким захворюванням. Вони завжди у великій небезпеці. На жаль, є і смерті медпрацівників від вірусу. Ці прощі повинні показати, що наша Церква присутня у житті абсолютно всіх сфер суспільства, а особливо у медичній частині.

Духовна підтримка медичним працівникам — це як ковток джерельної води. Бо коли ми святкуємо Великдень, Різдво і інші свята, то медики часто не можуть залишитися вдома зі своєю родиною, посвяткувати. Якщо їм телефонують, то необхідно виїхати на термінові оперативні втручання, мусять чергувати у лікарні, пильнувати хворих. Для пацієнтів не існує свят і несвят. Лікарня — це місце, де перебувають упродовж усього року», — розповіла с. Севастіяна.\

Довідка

Крехівський монастир св.Миколая – відомий в історії релігійний та культурний центр, що перетворився за останні роки в значний осередок релігійного та пізнавального туризму. Монастир розташований за 12 км від м. Жовкви і за 3 км від с. Крехова, серед вкритих буково-сосновими лісами пагорбів Розточчя, в підніжжі гори Побійної. Він являє собою комплекс, до якого входять церква св.Миколая, дзвіниця, корпуси келій, господарські будівлі та давні оборонні мури з вежами. Не могли і ми оминути це місце. Запрошуємо і Вас разом з нами відвідати це святе місце.

Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіль та Сильвестр. Вони ще у 1613 р. поселились у вирубаній у скалі печері за 12 км від м. Жовкви. З часом ченців стало більше, і вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, а пізніше церкву Переображення і Троїцьку церкву. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі.

Крехівський монастир став греко-католицьким. З цього часу ще більше посилюється його релігійне значення. Монастир славився своїми Чудотворними іконами, яких у Крехові було три: дві ікони Богородиці (одна з Верхрата) та ікона святого Миколая Великого. Була і монастирська бібліотека, що налічувала більше 400 книг, з великим архівом. Проте з часом монастир зазнав багато бід. Його грабували і поляки, і австрійці, і більшовики. У 1949 р. він був закритий, а в його спорудах розмістили дитячий будинок, згодом школу-інтернат для дітей із розумовими відхиленнями.