СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Святий Дух не дає нам піддатися страху, бо запевнює, що ми є улюбленими дітьми Небесного Отця», — владика Тарас Сеньків
«Від цього дня і до кінця часів святість, повнотою якої є Христос, дається всім, хто відкривається на дію Святого Духа і прагне підпорядковуватися йому. Святий Дух дає вам відчути справжню радість, зволожує сухість наших сердець, живить надію на вічне життя, провадить до зрілості наші стосунки з Богом і ближніми». Роздумуючи над Божественною Особою Святого Духа владика Тарас Сеньків під час проповіді у неділю П’ятидесятниці, 4 червня 2023 року, закликав вірних відкритися на Його божественну дію.
Празник Зіслання Святого Духа є кульмінацією Великодньої доби, центром якої є смерть і воскресіння Ісуса. В останній день пасхального періоду, на свято П’ятидесятниці, Ісус і нині кличе голосно серед нас: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є! Хто вірує в мене, як каже Писання, то ріки води живої з нутра його потечуть… Так він казав про Святого Духа». Сьогоднішнє торжество об’являє таїнство цієї третьої Божественної Особи, яку Ісус називає Утішителем.
Переміна апостолів завдяки Святому Духові
Зіслання Святого Духа на апостолів та інших учнів, зібраних у горниці на молитві разом з Дівою Марією, сталося після п’ятдесяти днів невизначеності. З одного боку, вони, сповнені радості, бачили воскреслого Ісуса, чули і навіть їли разом з ним. З іншого боку, вони ще не подолали сумнівів і страху: були в зачиненому домі, з мізерними перспективами, і не могли проголошувати Воскреслого.
Потім приходить Святий Дух, і страх зникає. Вони вже не бояться навіть тих, хто кидає їх до в’язниці. Раніше вони турбувалися про те, як врятувати своє життя, тепер вони не бояться навіть померти, відчиняють замки дверей свого сховку і починають мужньо проповідують усім народам. До Вознесіння Ісуса вони очікували Божого Царства для себе, тепер вони нетерпляче прагнуть нести віру у Воскреслого аж за горизонт невідомого. До цього вони майже ніколи не виступали публічно, а якщо й виступали, то потрапляли в біду, як Петро, який відрікся від Ісуса. Але тепер він говорить рішучіше за всіх. Здавалося, що історія їх учнівства закінчилася, але тепер вона отримала новий початок, зміст та мету. Тих, що перебували в полоні невизначеності і безпорадності, огорнула сила з висоти, яка наповнила їх відвагою та мудрістю. Це спричинило зіслання Святого Духа.
Дух є Божественною Особою
Утішитель, обіцяний Ісусом перед Вознесінням, це не просто заміна Ісуса, і не просто вчитель, який буде нагадувати та пояснювати, чого Ісус навчав апостолів. Він не просто адвокат, який буде говорити від імені апостолів те, ким є для світу Ісус, та в що, і в кого люди насправді повинні вірити. Святий Дух не є чимось абстрактним, але має божественний характер і є реальною Особою, яка входить у наші стосунки з Богом, з іншими людьми, та наповнює їх любов’ю. Святий Дух — це персоніфікована любов самого Бога. У Святій Трійці Святий Дух є полум’ям любові, що виходить від Отця до Сина і від Сина до Отця. Тому і наша любов до Бога теж не є абстрактною, а виявляється у дотриманні Христових заповідей, згідно слів Ісуса: «Хто любить мене, той слово моє збереже, і Отець мій полюбить його, і ми прийдемо до нього, і в нього оселю створимо».
Дух є Божественною Особою, яка безпосередньо змінює наше життя. Як? Погляньмо на апостолів. Святий Дух не полегшував їм справи, не творив вражаючих чудес і не усував їхніх проблем чи ворогів. Однак Дух приніс у життя та віру учнів свою власну гармонію, якої їм бракувало, бо він сам є Гармонією. Звідси бере початок історія християнської святості, тому що Святий Дух є джерелом святості, яка не є привілеєм деяких, але покликанням усіх.
Прийняти Духа Воскреслого
Учням потрібно було змінити свої серця. У кожної людини є глибоко онтологічне та екзистенціальне бажання любові, потреба Бога та життя в дусі і правді. Часто воно затьмарене викривленими уявленнями про те, ким насправді є Бог, і яким має бути наше життя. Але Дух, який освітлює і проникає все та відкриває найкраще в глибині душі людини, допомагає нам шукати і знаходити відповідь на заклик, який є найважливішим: «Якщо ви мене любите…»
Недостатньо побачити Воскреслого, якщо його не прийняти серцем. Даремно знати, що Воскреслий живе, якщо ми не живемо силою надії на власне воскресіння. Дух спричинює, що Ісус живе і оживляє нас зсередини. Тому Ісус словами: «Мир вам!» дає нам свого Духа. Мир полягає не в розв’язанні зовнішніх проблем. Бог не визволяє «своїх» від скорбот і переслідувань, не звільняє від труднощів, але серед усіх цих викликів вилиттям Святого Духа наповнює нас своїм миром. Якщо приймаємо Духа Воскреслого, то він воскресить нас зсередини та радісною вірою спасенних створить гармонію нашого життя.
Ким є Святий Дух для нас сьогодні?
У поспіху, який нав’язує нам сьогоднішній час, гармонія маргіналізується. Нас тягне в тисячу боків і ми ризикуємо вибухнути нервозністю, яка змушує нас погано реагувати на будь-що. Шукаємо швидке рішення, щоб мати можливість рухатися далі, даємо себе опанувати однією емоцією за іншою, щоб відчути себе живими. Але лише Дух Христовий наводить порядок в поспіху. Він — мир у неспокої, впевненість — у зневірі, радість — у горі, молодість — у старості, мужність — у випробуваннях. Він опускає якір надії у бурю життя. Святий Дух не дає нам піддатися страху, бо запевнює, що ми є улюбленими дітьми Небесного Отця. Він — Утішитель, який огортає нас обіймами Божої ніжності. Без Святого Духа християнське життя роздроблене і позбавлене любові, яка є мірилом святості. Без Духа — Ісус залишається постаттю минулого, з Духом він є живою Особою сьогодення; без Духа Святе Письмо — мертва буква, з Духом — Слово Правди. Християнство без Духа — це безрадісне моралізаторство, з Духом — життя, яке прямує до щасливої вічності.
Від цього дня і до кінця часів святість, повнотою якої є Христос, дається всім, хто відкривається на дію Святого Духа і прагне підпорядковуватися йому. Святий Дух дає вам відчути справжню радість, зволожує сухість наших сердець, живить надію на вічне життя, провадить до зрілості наші стосунки з Богом і ближніми. І коли ми відчинимо забарикадовані двері наших сердець, вийдемо з нашої темряви до світла та дозволимо щоб нас торкнулося полум’я Святого Духа, то станемо плідними на: «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброту, вірність, тихість, здержливість». Усе це ділає в нас Святий Дух. Тому сьогодні, в празник Зіслання Святого Духа, ми з вдячністю прославляємо Всемилостивого Бога за все це багатство, яке він через Христа нам так щедро посилає вилиттям Святого Духа. Амінь.
† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський
