«Святий Дух — наша сила, світло і втіха»: роздуми єпископа Максима Рябухи на свято Зіслання Святого Духа
У день П’ятидесятниці ми не лише пригадуємо одну з ключових подій історії спасіння, але й переживаємо її реальність у житті Церкви сьогодні. Це — час єдності, радості та місії, яку кожен з нас отримує від Бога.

«Сьогодні насправді втішаємося і дякуємо Богові за цей дар нашої великої спільноти. Сьогодні ми всі знову стаємо свідками тої події Зіслання Святого Духа, яка об’єднала і народила цілу Церкву».
Зіслання Святого Духа — відповідь на страх
У дні перед П’ятидесятницею серця апостолів були сповнені тривоги. Вони бачили смерть і воскресіння Ісуса, чули Його слово, але залишались у страху: «Учні, які крокували поруч із Христом три роки, споглядали його науку і бачили численні зцілення, були також свідками його страстей і смерті. Вони бачили його воскресіння і чули слова Воскреслого Спасителя, але їхні серця продовжували бути сповненими страху».
Саме у цей момент Бог зсилає Духа, щоб перемінити серце людини. «Учні, зібрані на молитві, отримуючи дар Святого Духа, знаходять відвагу і мудрість, щоб говорити до людей».
Звершення Божого задуму
Свято П’ятидесятниці є кульмінацією Божого плану спасіння: «Сьогоднішнє свято є справді звершенням усього Божого задуму. Бог творить людину з величезною любов’ю […]. І, зрештою, зсилає Святого Духа, щоб перебувати у людині».
У Христі — світло, що долає темряву: «Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»
Від страху до місії
П’ятидесятниця — це не лише подія, а початок місії: «Від того часу апостоли розійшлися по цілому світу, звіщаючи Добру новину людині. Власне, це є місія людини, яка живе з Богом — ділитися Богом, якого зустріла».
Цей досвід є реальним і сьогодні: «Наші серця були зворушені від зустрічей і численних молитов, від тої єдності з Богом і з ближнім».
Євангеліє — відповідь на пошуки світу
Світ і сьогодні шукає сенс життя: «Світ сьогодні перебуває у пошуку. Він намагається зрозуміти сенс людського буття. Але цю відповідь має лише Бог».
Людина, яка зустріла Бога, стає Його свідком: «Сьогодні кожен із нас покликаний стати свідком Божої любові і сенсу людського життя».
Дух — утішитель і джерело радості
Присутність Святого Духа несе розраду і силу: «Святий Дух є утішителем людського серця. Утіха приносить радість. І, власне, один із численних святих Католицької Церкви казав: „Диявол боїться радісних людей“».
Ця радість відкриває нам глибину невидимого: «Віднайти утіху означає бачити невидиме. Сьогодні ми є свідками того, чого світ сьогодні ще, можливо, не бачить».
Спільнота Церкви — місце зустрічі з Богом
Святкування в австралійській спільноті стало знаком Божої дії: «Ці дні для мене особисто були великим святом і великою радістю. Я зустрів багатьох людей, які у цьому часі змогли віднайти свою силу, радість і віднайти сили в Бозі».
Церква — це місце, де людина знаходить Бога: «Спільнота — Христова Церква… стала місцем зустрічі людини з Богом».
І цю зустріч пережили багато хто: «Кожен із нас пізнав Бога тут, у Божому храмі, власне, на молитві».
Радість, яка не минає
Свято не обмежується часом: «Радість цих днів нашої великої прощі тут, в Австралії… є радість, яка триватиме кожен день. Бо для Бога усе наше буття є безкінечне сьогодні».
Божа присутність наповнює щоденність: «Це перебування Бога у моєму житті має наповнювати кожен момент мого буття».
Єдність у молитві — джерело сили для України
«Кожного разу, коли буду їздити по парафіях нашої зболеної України, буду всім казати: „Дивіться, біля нас є всі спільноти Австралії“».
Молитва єднає навіть на відстані, і віра дарує відчуття родини у Христі.
Місія: нести дар іншим
«Бог прийшов до апостолів, але через них він пішов далі. Ніхто з нас не має права затримувати лише для себе цю Божу благодать».
Це завдання — бути «ревним свідком», ділитися отриманим даром. І разом із тим Господь дає нам силу: «Тому усі разом сміливо і впевнено крокуймо вперед».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ