СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Світ дуже потребує Доброї новини, а гріхи не дають можливості «виловити» Божу благодать», — владика Василь Івасюк
Єпарх Коломийський владика Василь Івасюк у XVIII Неділю по Зісланні Святого Духа під час Божественної Літургії застановився над євангельським уривком про покликання перших учнів. Водночас єпископ приділив свою увагу важливості плекання рідної мови.
«Не бійся! Від нині людей будеш ловити»
(Лк. 5, 10)
Вступ. Усіх присутніх вітаю в цей недільний день християнським привітом Слава Ісусу Христу! «Суспільство без віри й любові втрачає здатність розрізняти добро і зло» (Євген Сверстюк).
І). Проповідь Христа до народу та чудесна ловля риби
Якщо би хтось бажав перетнути океан, то до цього мусів би добре підготуватися, адже океан — це не річка чи ставочок. В час шторму хвилі йдуть одна за одною, мов ті гори, і захисту від них не має, бо навколо лиш небо та вода. І для того, щоби ця мандрівка видалася вдалою, потрібен надійний корабель!
Наше людське життя є таким схожим до бурхливого моря. Не одна безодня загрожує нашому життю і не одна негода б`є нас від дитинства аж до смерті. Хто допоможе нам віднайти той великий і надійний корабель, котрий здатен захистити нас від стихії та від усіх небезпек? Тим кораблем є віра!
Євангеліє показує нам Христа, Котрий проповідував на Генезаретськім озері. Слава і наука Спасителя були настільки великі, що до Нього приходили натовпи людей, щоби слухати Божі навчання. Слухачів було так багато, що Христос увійшов в човен і велів відплисти від берега та звідти продовжив навчати. Закінчивши навчати, Христос повелів апостолові Петрові відплисти на середину озера і закинути сіті. Апостол Петро у відповідь каже: «Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті» (Лк. 5, 5). Досвідчені рибалки послухали Ісуса і піймали стільки риби, що її кількість здивувала всіх. Розгублений апостол Петро вигукнув: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина» (Лк. 5, 8). У відповідь Христос каже: «Не бійся! Від нині людей будеш ловити» (Лк. 5, 10). Так Господь підтвердив Своє Божество перед учнями й укріпив їх у вірі та визначив суть місії апостолів, учнів, пастирів та всіх християн словами: «Від нині будете ловити людей» (Лк. 5, 10).
Наші дні наповнені духовною порожнечею, а пастирі і вірні повинні би відповідальніше ставитися до своїх обов’язків та бути для усіх ревними проповідниками Євангелія. Духовенство і вірні складають разом одне містичне тіло — Церкву Христову і зобов’язані вірою свідчити у сучасному світі про Спасителя — Сина Божого. Слід пам’ятати, що поганою і нехристиянською поведінкою ми даємо згіршення ближнім, і можемо стати причиною відходу якогось вірного до секти. Замало бути охрещеним, потрібно не гніватися, не зловживати спиртними напоями, не судити і т. д.
Апостол Петро пише: «Слово Господнє повік перебуває» (І Пет. 1, 25). Проповідь Ісуса звучить у наших храмах по сьогодні, але її треба почути. Світ дуже потребує Доброї новини, а гріхи не дають можливості «виловити» Божу благодать. Праця і клопоти без Божого благословення не дають нам бажаного успіху так, як це було з цілонічною ловлею риби апостолів на озері. Наш досвід підказує, що в неспокійних хвилях життєвого моря ми все хочемо піймати бажану кількість риби — славу земну, гроші, багатство, почесті і т. д. Іншими словами, випереджуємо один одного у збагаченні і спішимо спіймати своє щастя. Майже всі люди біжать за світським щастям, але правдиво щасливих маємо одиниці. Більшість людей працюють в поті чола і потім безсило опускають руки, кажучи: «всю ніч трудились ми й нічого не піймали» (Лк. 5, 5). Однак, радісну новину вселяють в нас слова Спасителя: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11, 28).
ІІ). Тверда віра з’єднує людину з Богом і допомагає знайти щастя
Тільки за допомогою віри ми можемо вияснити для себе все те, що є для нас незрозумілим. Віра дає відповідь на три важливі питання: «Звідки я прийшов?», «Для чого потрібний на Землі?» і «Куди маю прийти в кінці життя?». Відповіді прості: людина створена Богом, на Землі опинилася через непослух, намагається в житті виконати Божу волю і в цьому їй допомагають святі Таїнства, бо саме вони допомагають повернутись назад до Бога. Перебуваючи у тлінному тілі, наші знання про майбутнє життя є дуже недосконалі. Апостол Павло каже: «Тепер ми бачимо, як дзеркалі неясно; тоді ж — обличчям в обличчя» (І Кор.13, 12). Віра для людини є тим, чим телескоп для астронома. Вона пояснює чому людина терпить, хворіє і помирає. Віра — це основа нашого союзу з Богом і визначає нашу майбутню долю. «Хто увірує і охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений» (Мр. 16, 16).
В трагічні хвилини життя, віра приносить душевний спокій. Коли всі від нас відвернулися і ми залишаємося один на один зі своїми негараздами, протягуємо руки, щоби хтось затримався і допоміг нам, тоді тільки єдиний Бог приходить на поміч. Бог спішить на допомогу всім людям навіть тоді, коли вони чинять аморальні гріхи. Цей жорстокий світ у безумній гонитві летить, не усвідомлюючи, куди саме.
Бог хоче зупинити кожного з нас від виконання грішних справ, кличе до нашої совісті та чекає на нашу відповідь. Цьому вчить нас Святе Письмо. Авраам повірив в Бога і це йому було зараховано за праведність. Христос кличе нас до Свого Царства і ми віруємо, що дійдемо до Нього, виконуючи Заповіді Божі.
Віра — це благодатний дар Божий. Євангеліє наставляє нас на дорогу праведників. Американский поет Мертон писав: «Коли ми не живемо так, як думаємо, тоді починаємо думати так, як живемо».
В жарку погоду нас мучить спрага і ми шукаємо джерела з чистою водою. Подібно наші душі є спраглими Істини, якою є Христос. Ісус сказав: «Я — путь, істина і життя» (Ів. 14, 6). В житті все міняється, а «Ісус Христос учора й сьогодні — той самий навіки» (Євр. 13, 8).
ІІІ). Сила віри спроможна змінити ситуацію в Україні
«Ну що б, здавалося, слова…
Слова та й голос — більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує! … Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!».
Тарас Шевченко захоплює і зачаровує кожного своєю любов’ю до України. Вірою і любов’ю наших батьків Бог дав нам свою омріяну державу. Ми отримали Україну потужною, науково й економічно розвинутою. Нині більшість молоді мріє покинути нашу державу заради «кращого» життя!
Тож яка сила спроможна змінити ситуацію в Україні?! Церква готова повністю запобігти занепаду нації. Адже Україна має досвід діяння Греко-Католицької Церкви під проводом Митрополита Андрея Шептицького, коли в умовах окупації галичани за неповних пів століття перетворилися з однієї найбідніших у світі народностей у висококультурну та заможну християнську спільноту — українську Галичину! Тож настав час об’єднати зусилля усіх гілок християнства в Україні, щоб Церкви перетворилися на істинного духовно-соціального провідника нації.
Повернути дітям в школах такі цінності, як Святість, Чистота, Любов та відкинути розвиток споживацтва та стрімке нищення навколишнього середовища. Тому першочерговим завданням нашого суспільства є зберегти молодь і спрямувати її відповідально будувати Україну, будучи гармонійно поєднаною з Богом. Церква і Держава мають забезпечити кожній людині умови досягти високодуховного розвитку особистості.
Одна з головних причин усіх українських бід — українці недостатньо розмовляють рідною мовою. Людина повинна розмовляти тією мовою, яка природньо відповідає певній території і яка є офіційною мовою держави, в якій ця людина живе. Адже кожна нація за допомогою мови підтримує свою цілісність. Можна робити щось серйозне в Україні, володіючи українською мовою. Ні англійська, ні російська для цього не підходять, бо вони вступають в конфлікт з нашою землею і можуть призвести до перетворення цієї землі на пустелю. Існує дуже глибокий зв’язок мови і землі. Спільна мова впродовж тисячоліть стала «природним законом» цієї землі. Отже, встановлюється потрійний зв’язок: людина-мова-територія. Окрім цього потрібно очищувати наші душі і мову, щоб забезпечити українцям омріяне багатьма поколіннями повноцінне щасливе життя.
Висновки
Мова — це «євангельські сіті» для нашої молоді. Кожний свідомий українець розуміє важливість мови для збереження незалежності України. Українська мова — це дар Божий; вона жива, збагачується та набуває нових рис і лиш одне може знищити її — наша байдужість. Тому любіть українську мову, бережіть її, захищайте і красиво проповідуйте Євангеліє.
Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, відкриє всім красу української мови, щоб нею ловити людей і їхні таланти так, як апостоли ловили сітями рибу, та розвивати Україну.
Благодать Святого Духа допоможе щасливо перейти земне життя і здобути Царство Небесне. Амінь.
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
24 жовтня 2021 року,
у XVIII Неділю по Зісланні Святого Духа,
с. Лісна Тарновиця (Надвірнянський район, Івано-Франківська область)
