СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Справжня любов — це хрест. Немає любові без хреста і без жертви», — владика Василь Івасюк
З іншого боку, Бог хоче зробити вас своєю дитиною, тобто передати вам свою природу. Що для цього треба? Замало бути охрещеним, ходити до церкви, бути греко-католиком, вміти молитися. Біблія говорить, що діти мають природу своїх батьків і це ми знаємо із життя. Тішимось, коли діти схожі на нас, хоча бувають випадки коли батьки не бажають цього. Що є тоді природою Бога, його внутрішнім життям? Природою Бога є Любов! Божа Любов — це є третя особа Божа, Святий Дух, і Бог хоче дати Його людині. З цим завданням прийшла на Землю друга особа — Син Єдинородний, щоби своїми стражданнями показати силу брехні, злобу гріха і силу смерті, а також відкрити значення любові, вірності та силу воскресіння.
«слово про хрест (…) для нас,
які спасаємося, це сила Божа»
(1 Кор. 1:17–18, 23).
Вступ. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Браття і сестри! Справжня любов — це хрест. Немає любові без хреста і без жертви.
І). Святе Письмо про значення хреста. Апостол Павло допомагає вірним зрозуміти суть християнства, кажучи: «Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. (…) ми проповідуємо Христа розп’ятого: ганьбу для юдеїв і глупоту для поган» (1 Кр. 1:17–18, 23).
Раніше хрест був знаряддям ганебної смерті, яку приймали засуджені розбійники та злочинці. Господь дозволив себе розіп’ясти на хресті, освятив це дерево і воно стало знаряддям нашого спасіння. Жодна людська мудрість не здатна осягнути таку протирічиву таємницю хресної Жертви Спасителя.
Яке значення несе в собі хрест? Хрест — це предмет вбивства, біль, кров, страждання, тортури, нещастя, розпач людини і ганебна смерть. Тому кожна людина втікає від цього всього і бажає щось змінити у своєму житті чи викинути з нього. І коли нам це не вдається, тоді переносимо терпіння із великим незадоволенням та із болем в серці кажемо: «Це є мій хрест!».
Страждаючій людині світ дає наступні поради, а саме: випий собі — і забудеш горе, вживай наркотики — і відчуєш кращий світ, дозволь собі якесь тілесне задоволення і розслабишся, не живи зі своєю жінкою або із чоловіком, а вибери коханку, зроби аборт і втішайся молодістю у своє задоволення, вбий себе самого, якщо твоє життя тобі не підходить, тобто вчини самогубство, старих батьків віддай у дім перестарілих і т. д. І найголовніше — старайся мати багато грошей, бо потім можеш робити все, що захочеш і будеш мати прекрасне життя.
Натомість, Христос терплячій людині дає відповідно протилежні поради, а саме: хто осуджує, обмовляє або ворожить тобі — благослови його; хтось у тебе забрав пальто, то віддай йому ще й сорочку; хтось позичив в тебе щось, не проси від нього нічого назад; хтось щось вкрав у тебе, не подавай його до суду.
Апостол Павло каже, що такі слова нині є для цього світу глупотою і скандалом, тому що над хрестом можемо тільки духовно розважати, а людина хоче мати все і зараз. Тілесний чоловік хоче добра лише для себе самого і свого тіла, тому вороже ставиться до ближнього свого. Така людина хоче знайти свого кривдника, переслідує його, судить і на кінець бажає практично знищити.
ІІ). Людина, котра не приймає хреста, не може бути учнем Ісуса. Прикладом може бути поведінка Симона Петра. Коли він побачив Христа приготовленого добровільно прийняти страждання, тоді сказав: «Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!» (Мт. 16:22). Адже Ісус прийшов спасати людину, а насправді спасіння людини проходить через страждання і болі! Тоді Петро пропонує Ісусові зійти з хреста, звільнити життя від терпіння і тільки тоді він повірить. Христос на це відповідає дуже строго: «Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське» (Мт. 16:23). Петро розуміє лише справи тіла і світські речі, тому що відкидає Святого Духа і нарікає в усьому на Бога. Чи це так можливо? Звичайно, зневажати людину — це значить зневажати самого Бога.
З іншого боку, Бог хоче зробити вас своєю дитиною, тобто передати вам свою природу. Що для цього треба? Замало бути охрещеним, ходити до церкви, бути греко-католиком, вміти молитися. Біблія говорить, що діти мають природу своїх батьків і це ми знаємо із життя. Тішимось, коли діти схожі на нас, хоча бувають випадки коли батьки не бажають цього. Що є тоді природою Бога, його внутрішнім життям? Природою Бога є Любов! Божа Любов — це є третя особа Божа, Святий Дух, і Бог хоче дати Його людині. З цим завданням прийшла на Землю друга особа — Син Єдинородний, щоби своїми стражданнями показати силу брехні, злобу гріха і силу смерті, а також відкрити значення любові, вірності та силу воскресіння.
ІІІ). «Хто вірує в мене (…) то ріки води живої з нутра його потечуть!» (Ів. 7:38). Це сказано про Святого Духа, якого дістають тільки ті люди, котрі повірили у Христа. Життя вам дарував небесний Отець, а також дружину чи чоловіка, тому не відкидайте Його. Чому бунтуєш і нарікаєш на Бога і ближнього? Він дав тобі Церкву, Таїнства, Заповіді, котрі служать для твого порятунку. Чому залишаєте Ісуса на хресті й у гробі самого? Сьогодні Він сидить у Небі по правиці Отця, то чому не вірите Йому? Відповідь дуже проста, бо не маємо Духа Святого і знаходимося у гріхах, тому не можемо прийняти хреста. Гріх створює страх людини перед смертю і тому ніхто не хоче вмирати, тобто відходити у кращий світ. Страх можна забрати через покору. Ми хочемо бути першими, але не другими. Першими! І тут приходить бідність, самотність, інші люди нам шкодять, розвал нашого подружжя, втече дитина з дому, хвороба, смерть… ситуації, які нам покажуть, що не можемо жити так, як би ми хотіли. Приходить хрест, який розбиває наші плани, перемоги й упокоряє нас.
Признаймося собі, що всіх нас тут присутніх не один раз спіткало в житті якесь горе, біль чи страждання. Скільки атеїстів, комуністів і тих, що довели їх до стану невірства в Бога, нині знаходяться на постелях хвороби і болів чи в нещастях, волаючи: «Господи, Боже мій! Ісусе, Маріє, Йосифе, рятуй нас». Хвора людина вже не може щось охороняти, бо вже немає сили і здоров’я, без маєтку і без слави та без гордості взиває до Господа про помилування. Чи це не є доказом того, що хрест нищить нашу гордість?! Первісний і основний наш гріх — це гордість, бо тоді ми сказали: «Я є богом. Я буду вирішувати, що є добре і що є зле для мого життя! І ніхто мені в цьому не буде перешкоджати! Ніхто мені не буде розказувати!». Чому так Бог допускає? Відповідь досить зрозуміла, бо Господь хоче наповнити нас Святим Духом, любов’ю і покорою, щоби ніхто не загинув, тобто не попав у руки диявола!!!
ІV). Хрест і Дух Святий, страждання і любов. Ці дві дійсності ідуть поруч одна з другою і немає жодних проблем! Тільки тут потрібна якась з’єднуюча ланка, щоб хрест і Святий Дух могли об’явитися світові як потрібні скарби. І тим з’єднуючим елементом є людина! Хрест є реальною дійсністю і Святий Дух є словесною дійсністю. Слово хоче статися тілом у вашому житті. Спитаєте «як»? Приклад беремо з Діви Марії. Ви маєте сказати Богу: «Хай буде так, тобто нехай буде воля Твоя Господи». Тоді мусите відкинути те, чого навчає світ і прийняти почуте слово Боже, котре стається видимою справою у вашому житті, тобто тілом. Так Діва Марія прийняла слово, пізніше апостоли, пророки і всі святі. Волю Бога Отця прийняв і виконав Христос. Воля християнина з’єднується із словом Божим тільки вірою. І тут ви бачите, яку важливу роль відіграє така довга молитва як Символ віри?!! Отже, завдання християнина — об’явити світові присутність Божу через виконання Його волі. Живіть у світі, але не йдіть за світом. Будьте сіллю світу, яка пропадає, але дає смак світові. Ви є світлом, яке служить для інших.
Коли сьогодні будемо цілувати хрест, мусите побачити в ньому той свій хрест, а саме: це може бути особа, річ або ситуація, в якій конкретно перебуваєте. Іншими словами, ваш хрест має своє ім’я, а саме: чоловік чи жінка, майнові справи або суспільні справи. Коли хочете піднести свої страждання, тоді робіть як говорить святий Павло — хваліться хрестом. Що це означає піднести? Одного разу на закінчення місії священник-проповідник попросив піднести вгору свої виготовлені пам’ятні хрестики і найважчі хрести до посвячення. Раптом чоловік підніс жінку і каже, що це його найбільший хрест.
Дійсно, у наш час великих переїздів та перемін, чоловік та жінка у подружжі розпинають один одного на хресті. Один одному завдають якісь рани. Особливо молоде подружжя посвариться, жінка одразу їде до своїх батьків, а чоловік — до своїх. І все, кохання вже минуло. А це, власне, тільки тоді розпочинається справжнє кохання, коли вони вміють таку ситуацію подолати. Потрібно себе віддати іншій особі, тоді можна говорити про любов. Така любов кожну кризу зможе подолати. І не буде таких ситуацій, коли пара мусить розійтися, бо не може жити разом. Справжня любов вміє подолати все зло.
Ісус Христос — найкращий зразок любові, бо він полюбив нас ще грішниками цілковито і безкорисливо та незалежно від нашої любові до Нього. Ця пасхальна любов бере початок від Ісуса на хресті. Фактично люди стали причиною Спасителя смерті, а Він все одно складає Себе в жертву за нас. Ось така любов — найкращий зразок подружнього кохання.
Висновки. «… слово про хрест (…) для нас, які спасаємося, це сила Божа» (1 Кор. 1:17–18, 23). Отже, таємниця хреста може бути зрозуміла тільки зі середини людської природи. Коли люди перестануть розуміти Бога і почнуть жити згідно своїх законів, тоді і настане кінець. Допоки для роду людського слово про хрест буде силою Божою, до того часу й спасатимуться люди. Хрест і воскресіння, так як радість і смуток у житті завжди йдуть разом. І тому кожному українцю слід добре вчитися, сумлінно працювати з молитвою на устах, скеровувати владу виконувати свої виборчі обіцянки і законні обов’язки.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, поверни мир в Україну через страждання наших матерів.
Господи, благослови воїнів української армії та допоможи їм з честю нести хрест з любові до України.
Благословення Господнє на вас! Амінь.
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
27 вересня 2019 року Божого,
у день празника Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста
Господа і Спаса нашого Ісуса Христа,
м. Надвірна
