«Справжній мир є плодом перемоги, творцем якої є Воскреслий Христос»: Великоднє послання владики Тараса Сеньківа

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського,

(1 Кор. 15. 20, 22)

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Дорогі в Христі браття та сестри! Трагедія Страсної п’ятниці та розгубленість від втрати Вчителя, придавлена гробовою мовчанкою Страсної суботи, оповивала смутком серця Христових учнів і їх невеличкої спільноти на світанку першого дня тижня. Ніхто не очікував такої розв’язки, а їхні вуха були глухі на слова, якими Учитель попереджував про події, що мали статися.

Сьогодні, коли російські окупанти плюндрують Українську землю, мордують та проливають кров її синів та дочок, ми кінчиками нервів своєї душі як ніколи здатні зрозуміти відчуття Апостолів. Але те, що станеться незабаром, буде ще більш несподіваним, та настільки грандіозним Божим ділом, що змінить історію людства в історію спасіння. Тоді коли смерть, беззаконня та дике насильство пекла самовпевнено вважало що з Христом вже покінчено, в темряві гробу спалахнуло Божественне світло нового і вічного життя, та пролунало остаточне Творче Слово Бога Отця, яке наповнило увесь світ радісною звісткою: Христос Воскрес!

Воскреслий Христос смертю смерть подолав, проголосив людству свій мир та запевнив усім повноту життя у воскресінні та сопричасті в Божественній вічності. Бог у Христі Ісусі прийняв людську природу щоб своєю хресною жертвою визволити людину з неволі гріха та ствердити її богоподібність. Христове Воскресіння є остаточною перемогою життя над пеклом і смертю, правди над брехнею, свободи над рабством та усім, що стало у світі знаряддям зла, яке сіє уярмлення і погибель людини.

Триваюча агресія російської імперії проти нашого народу мовби віддзеркалює пекельну сутність того, як диявол насильством та брехнею від початку намагається знищити свободу людини. Ми маємо справу навіть не з ордою загарбників, але передусім з критичною патологією людського розуму та духа. Бузувірство російських окупантів — це поведінка брутальніша за одержимість.

Коли злоба людей руками катів розпинала на Голгофі Ісуса з Назарету, то власне тоді розпинали Бога, який став людиною. Так само і російські кати, які мордують невинних людей, створених на образ Творця — цим теж убивають Бога. Але коли розп’ятий та похований Христос воскрес із мертвих силою Отця, то свою перемогу над смертю та пеклом він розділив з тими, з ким, та за кого він терпів і вмирав.

Від мільйонів жертв Голодомору до закатованої Бучі — ближче ніж здається. Але і це — лиш поодинокі епізоди історії московської агресії, які чередують один за одним на Українській землі сотні років. Єдиним, хто може зруйнувати цей кругообіг — є Господь.

Щоб запевнити мир та свободу народу, нам необхідно цю війну не просто зупинити, але виграти, бо протистояння триває не лише на полях битв, але і між воїнством небесним та пекельним. Якщо на нас йдуть нелюди з рішучістю диявола, то ми маємо протиставити їм всю свою відвагу та вірність, скріплену вірою у всемогутність Бога.

Сьогодні увесь цивілізований світ надає нам допомогу, але основним союзником у боротьбі України має бути Христос. Лише в ньому знайдемо силу для перемоги над примарною потворою «руського міра», та досягнемо тривалого миру для нашого народу. Бо справжній мир, який об’єднає людські серця та світове суспільство, може бути плодом тільки остаточної перемоги, творцем якої є Воскреслий Господь.

В моменти таких нелюдських випробувань кожна душа скидає маску і виявляє свою сутність. Ніхто не в праві залишитися в стороні. Хто не може інакше допомогти, нехай молиться. Якщо допомагає, то хто чим може. Сьогодні добра людина стає ще людянішою, а зла проявляється в кожному слові та ділі, тому що вже не потрібно з себе щось вдавати. Добро запалює в сутінках сьогодення світло благородності та сяйво віри у Воскреслого, а зло вимикає залишки розуму і моральності. Тому християнська праведність, це не лише щось особисте, але моральна вимога обнови нашого суспільства. В боротьбі зі злом перемагають передусім люди сильної віри та духа великого благородства і відваги, а зброя у битві є лише інструментом в їх руках. Тож якщо ми маємо подолати уприсутнене в образі сучасної росії царство диявола, то не можемо опиратись на менше зло: на матюки, прокляття, свавільне насилля, окультні ритуали… Свобода народу починається з нашої особистої свободи від зла.

Тому гріх має бути засудженим, воєнні злочини геноциду Українського народу московськими катами — викриті. Все має бути названим власним іменем, бо насильство не має оправдання ні в часі, ні у вічності, а невинно пролита кров волає до Неба про справедливість. Ця найвища Божа справедливість вже заявила про себе на світанку першого дня, коли Христовим воскресінням була переможена смерть, та мир Божий був дарований як запорука спасительної Божої близькості у житті кожної людини.

Перед лицем безпрецедентної жорстокості окупантів, грабунків, катувань та вбивств, слово про воскресіння стає дуже конкретною і жаданою дійсністю, довершенням очікуваної справедливості та остаточної перемоги над злом.

«А як Христос не воскрес, то марна віра ваша… Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі». Ап. Павло встановлює Воскресіння Спасителя як момент істини для нашого бачення свого минулого та майбутнього. Лише віра в особисте воскресіння є силою, яка будує наше сьогодення та мотивує проживати своє життя згідно Божої волі. Так, сучасність більше схожа на страсну п’ятницю, але і вона була лише прелюдією Великодня, так, як цей час випробувань є прелюдією до запевненої Христовим Воскресінням нашої перемоги над московським агресором і утвердження миру і свободи для Українського народу та Держави.

Тому сьогодні своє життя, з його радощами і смутками, трагедіями та перемогами, а вкінці і саму смерть, як його найвеличнішу мить, маємо проживати без страху, та дарувати його «для» і «за» життя інших з вірою, що з Воскреслим Христом ми стали спадкоємцями вічного життя у остаточному воскресінні всіх спочилих у Бозі.

Дорогі в Христі браття та сестри! Сердечно вітаю Вас з величним празником Христового Воскресіння. Своїми молитвами обіймаю усіх воїнів, які в окопах на передовій боронять нашу землю та небо від російських агресорів. Тих, хто опинився через війну далеко від дому, та всіх, що відкрили свої домівки та серця для потребуючих братів та сестер. Несу великодню потіху тим, які втратили рідних та близьких… Нехай Пречиста Діва Мати обітре ваші сльози та потішить засмучені серця, бо напевно знає, що її Воскреслий Син приймає кожну жертву, принесену з любові до свого народу, як неоціненний скарб, за який віддячить воскресінням та вічним життям. Нехай Воскреслий Христос благословить наш Український народ та владу, береже та кріпить наше військо, і дасть здобути ту перемогу над ворогом, яка принесе мир та відродження у наше майбутнє. Амінь.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

З архиєрейським благословенням,

† Тарас Сеньків, О. М.,

Дано в місті Стрию