СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Спаситель входить у Йорданські води, щоб взяти на себе те, що люди хочуть там залишити — їх гріхи», — владика Тарас Сеньків
Пропонуємо Вашій увазі проповідь владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського, виголошену під час Божественної Літургії у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию, в день Богоявлення Господнього, 19 січня 2021 року.
Празник Богоявлення є пам’яттю про урочисте себеоб’явлення світу Триєдиного Бога. Правдою є, що ми нерідко і досі шукаємо Бога десь далеко або високо, але ось, Він тут, знаходиться серед нас.
Христос серед натовпу грішників
Коли Іван Хреститель прийшов на Йордан, до нього приходили всі, хто відчув потребу покаятися та примиритися з Богом. Була там теж група книжників, фарисеїв, садукеїв, які стояли збоку та критично дивились на те, що відбувалося. Але всі ці люди, кожен по-своєму, чекали на Месію, Спасителя. Однак лише Іван Предтеча знав, що очікуваний Месія не стоїть, спостерігаючи десь осторонь, але знаходиться посеред зібраного народу.
На початку свого прилюдного служіння Ісус покірно стає в натовпі грішників, як один з них. Коли Іван Предтеча спротивляється охрестити Ісуса, він «у відповідь сказав до нього: Залиш це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». Цю правду Бог об’явив Ізраїльському народу у своєму завіті, а в Христі вона остаточно має стати Новим завітом між Богом і всім людством.
Христос — Слово запевнення про відкуплення і спасіння
Тому Отець перед усім народом, зібраним тоді на Йордані, об’являє славу, яку його Єдинородний Син має на небесах. Одразу «коли Ісус, охрестившись, молився, відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на нього, та залунав з неба голос: „Ти мій Син любий, тебе я вподобав“. Небесний Отець має уподобання в Ісусі, який є його остаточним Словом, висловленим до людей не як карний вирок найвищого суду, але як запевнення їх відкуплення та спасіння.
Слова Предтечі: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає», конкретизують мету воплочення Божого Сина. Сповняючи волю Небесного Отця, він прийшов відновити порушену гріхом єдність між Божественним та людським, між небом і землею. Тому між Ісусовими яслами у Вифлеємі та розп’яттям на хресті є його хрещення в Йордані. Богоявленням Пресвятої Тройці Ісус проголошений Месією, Спасителем, помазаним не олією, як царі і священники Ізраїля, але Духом Святим.
Перший крок на шляху до Голгофи
З титулу цієї гідності, Ісус смиренним «хрещенням покаяння» у йорданських водах зробив перший крок на шляху, який в кінці виведе його «на місце, яке зветься Голгофа». Там, на хресті, він сповнить спасительне для людей зарядження Божественного Провидіння і принесе задля них остаточну жертву примирення «хрещенням» у своїй крові.
Тому Отець, як на Йордані, так і на Голгофі, є з ним. На Йордані Дух Отця сходить на Ісуса, а на Голгофі він сам «віддає духа» в руки Отця. Бог переведе Ісуса через тілесну смерть до слави Воскресіння, щоб усі, котрі повірять у Христа, пізнали Отця, та «через хрещення занурені у смерть Христа мали вічне життя Воскреслого».
Уляна Томкевич, Богоявлення
Господь долає головну перешкоду Бого-людської взаємності: людську гордість
У Христі, який смиренно приходить христитися у водах Йордану, Господь долає головну перешкоду Бого-людської взаємності: людську гордість. Здійснюються слова пророка: «Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить… аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки… Я, Господь, покликав тебе для перемоги… поставлю тебе у завіт люду, світло народам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, що сидять у темряві».
Хрещення в Йордані — це короткий обрис цього пророцтва, основи послання, яке Ісус приносить світові та заради чого він прийшов. Він — улюблений Син Отця, є світлом, яке сяє над трагічною історією світу. Він той, хто «відкриває очі сліпим» і звільняє в’язнів та запалює світло віри тим, що сидять у темряві. Син Божий покірно дозволяє охрестити себе людською рукою, щоб всі «охрещені у Христі», «були одягнені у Христа». Тільки гармонією нашого життя з життям Спасителя ми вступаємо у посідання гідності Божих дітей.
Спаситель входить у Йорданські води, щоб взяти на себе те, що люди хочуть там залишити — їх гріхи. Божий Син опускається на дно зраненої гріхом людської природи, щоб запевнити наскільки неймовірною є Божа близькість до тих, хто внизу. Обтяжений неймовірним тягарем людських провин, Христос звільняє людей від віковічного засуду, щоб піднімати їх з цього дна до світла Божої слави та засвідчити, що в його Особі у світ прийшло Боже Царство. Амінь.
єпарх Стрийський
