СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Сьогодні відчиняємо двері до Страсного тижня та вчимося плекати надію й довіру до Бога», — владика Володимир Груца на Квітну неділю
«У кожному періоді історії, на кожний Страсний тиждень перед нами повстають нові виклики, з’являються нові Юди, Пилати. Але є також нові Вероніки, Симони Киренейські. Це є для нас шанс ставати такими! Саме звідси, з євхаристійної трапези беремо для цього силу». Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца під час проповіді в архикатедральному соборі Святого Юра на Квітну неділю.
«Вже закінчується час посту, ми святкуємо урочистий в’їзд Ісуса до Єрусалиму. Богослужіння мають пасхально-радісний характер. Але ми ще стільки маємо пережити, щоб побачити світло великоднього ранку», — зазначив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ. Про це зазначає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Сьогодні, у Квітну неділю, каже він, відчиняємо двері Страсного чи Великого тижня. За його словами, цей тиждень можна назвати найбільш трагічним в історії людства. Народ, задля якого Ісус Христос прийшов на землю, шукає способу, якби Його позбутися. Людина підняла руку на свого Бога.
Окремо єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ звертає увагу на дуже неприємний момент цього тижня — зраду. Зрада не чужих, а своїх, близьких, яким була подарована велика довіра. Скільки болю завдала Вчителю зрада апостола Юди. Найближчі учні покидають свого Вчителя, один з них, дуже близький Йому, Петро — відрікається. Щоправда, проливає сльози покаяння.
Спасителя, каже він, видають на ганебну смерть як злочинця, незважаючи на відсутність злочину. Його катували, насміхалися, представляли як ворога рідного народу. Його ніхто не захистив, зокрема прокуратор Понтій Пилат. Ісуса кінцево розпинають.
«Навіть трудно собі уявити, яких страждань зазнала Пресвята Богородиця, Мати, яка знала, що її Син абсолютно не винен. Але вона перейде Хресну Дорогу до кінця, разом з апостолом-дівственником Іваном споглядатиме на хрест. Лише той, хто безгрішний, чистий серцем, не боїться хреста, може опертися злу, має силу перейти терпіння, а також отримує пасхальні очі, щоб побачити Воскресіння», — каже владика Володимир.
На його переконання, ми є в набагато кращій ситуації від очевидців цього Страсного тижня, бо знаємо, чим він закінчився. Ми знаємо, що через тиждень буде Великдень. Це день перемоги, який вже ніхто ніколи не зможе викреслити з історії людства. Бо це перемога не людей, а Бога. Це перемога над смертю, над гріхом, це — подарунок Відкуплення.
Ми маємо багато викликів у житті, не завжди знаємо, у кого шукати підтримку, розчаровуємося в інших людях, бо бачимо в них ідеал. Чи можемо абсолютно надіятися на людей, адже саме люди спричинили той Страсний тиждень? Хоча перед тим кричали: «Осанна!» Іншими словами: «Допоможи нам, Ти є цар!» Ці люди незабаром скажуть: «Розіпни його!» Який контраст!
«Чому так стається?» — запитує проповідник і відповідає: «Бо такою є людина, такими є ми! Сьогодні все добре, а завтра ми згрішили. Але гріх, темрява, смерть — це не є останні слова Бога. Слово Бога є одне і дуже виразне — це життя».
«Бачимо з досвіду, що годі надмірно надіятися на людей. Людська слава чи влада дуже нестабільна. Сьогоднішня неділя вчить нас і заохочує плекати надію та довіру до Бога. Тоді можемо впевнено йти в майбутнє. Бо Воскресіння — це Божа перемога, якій нема нічого рівного на цій землі. Бог є володарем всього, в Його руках є життя. Головне, щоб ми йшли до цього джерела життя. А перешкод не бракує», — підкреслює він і додає: «Коли ми бачимо біля себе якісь неморальні чи гріховні речі, то не можемо на це мовчати. Бо нам крадуть майбутнє, забирають право на життя, штовхають до гробу. Не можна пасивністю чи мовчанкою допустити, щоб кричало каміння. Сам Ісус в час тріумфального в’їзду до Єрусалиму забороняє пригнічувати, переслідувати правду, бо інакше кричатиме каміння (Лк. 19, 40). Бо є багато способів приспати чи знечулити суспільство, щоб люди не ставили ніяких питань, нічого не вимагали, жили у віртуальному світі»
Окремо владика Володимир звернув увагу на те, що у Квітну неділю в Церкві молодь святкує свій день.
«У квітну неділю, ми вже традиційно споглядаємо з вдячністю на молодь! Молодий вік — це час пошуку та особливої творчості, це час вибору покликання. Тому важливо, за прикладом повернутого до життя Лазаря, завжди сідати з Ісусом до столу, брати участь в Євхаристійній трапезі, бо це є гарантія життя та радості. Радісний, впевнений юнак чи дівчина мають чітку позицію в житті, ними важко маніпулювати», — переконаний владика Володимир.
Архиєрей застерігає: «Не потрібно шукати псевдорадості в різного роду узалежненнях, бо це короткотривале. Лише закорінення в Бозі, який є переможцем життя і смерті, дає силу при потребі піти навіть проти течії суспільства».
«Бажаю вам і собі бути подібними до учня Івана, який витривав до кінця, став свідком Воскресіння, бо Великдень — це відповідь Бога на Страсну П’ятницю», — додає на завершення єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
