«Служіння вам і разом з вами». Пастирське послання єпископа Мельбурнського владики Миколая Бичка
«Єпископ — це той, хто у своєму служінні керується любов’ю та повагою до кожної Божої дитини; це служіння Вам і разом з Вами». Мовив у своєму Пастирському посланні з нагоди Чині інтронізації преосвященний владика Миколай Бичок, єпарх Мельбурнський.
ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ
з нагоди інтронізації як третього єпископа Мельбурнської єпархії Свв. апп. Петра і Павла
для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії
«СЛУЖІННЯ ВАМ І РАЗОМ З ВАМИ»
Всесвітлішим і всечесним отцям та дияконам,
преподобним сестрам в монашестві,
дорогим братам і сестрам у Христі!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні звертаюся до Вас як Ваш єпископ і Ваш пастир. 15 січня 2020 року, коли Папа Франциск проголосив мене єпископом для Мельбурнської єпархії, я зрозумів одне — Господь Своїм Божественним Провидінням Сам пише історію мого життя. У мене були інші плани, згідно яких я мав повернутись з Америки до України та допомагати формувати молодих юнаків, які стали на дорогу монашого життя. Проте, я повернувся до України вже не як священник, але як номінований єпископ, бо «серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком» (Приповідок 16, 9).
Ці слова повчання від Господа я пережив ще раз, коли із-за карантинних обмежень перенесли мою хіротонію з квітня на червень. Разом з цим змінилися всі плани щодо мого подальшого служіння. На багатьох з Вас я чекав в архикатедральному соборі Святого Юра, де відбувалась моя хіротонія — проте, зустрів всіх в Австралії. Згодом появились різні труднощі з отриманням візи, спричинені пандемією Covid-19, та довгий час очікування. Єдиний Господь знає, скільки праці різних людей було докладено, щоб я міг нарешті бути разом із Вами.
12 липня 2021 року відбулась моя інтронізація у катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла. Разом з цим розпочалось моє служіння як єпископа Мельбурнської єпархії для українців католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.
У першому посланні до Коринтян читаємо: «Так само, як тіло є одне, хоч і багато має членів, і всі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос… Ви ж — Христове тіло, і члени кожний зокрема…» (1 Кор. 12, 12;27). Апостол Павло говорить про Христове Тіло, яким є Церква. Дуже часто під словом Церква ми розуміємо лише будівлю. Хоча Катехизм Католицької Церкви § 147 навчає, що «Церква означає народ, що його Бог скликає і збирає з усіх кінців землі, щоб об’єднати всіх тих, котрі через віру та Хрещення стають Божими дітьми, членами Христа і храмом Святого Духа».
Ми всі становимо Одне Христове Тіло, ім’я якого Церква: я як єпископ, священники, диякони, сестри-монахині і Ви — миряни. Служіння єпископа чи священника не буде до кінця звершуватись, коли не буде Вас, мирян. Але слід пам’ятати, що без єпископа чи священника не буде звершуватись жодне Таїнство у Христовій Церкві, яке є знаком присутності серед нас Христа. Ми всі взаємопов’язані як члени одного Тіла. І тільки в такій єдності, цілісності та разом ми можемо творити великі діла на прославу Господа. До цього нас заохочує один з духовних гімнів, який власне і має такі слова: «В єдності сила народу, Боже нам єдність подай»! Отож, кожен з нас є відповідальний за побудову Тіла Христового.
Роль єпископа у розбудові Церкви відкриваємо на сторінках Святого Письма. В Євангелії від Лк. 22, 27 Ісус промовляє до своїх апостолів: «… Я між вами як той, хто служить». Уряд єпископа має три виміри: навчати, освячувати і управляти. Кожен з цих вимірів є служінням, а отже, єпископ є той, хто служить. Єпископ — це людина, яка служить на взір Христа, який перший послужив апостолам, умиваючи їм ноги на Тайній Вечері. Цим жестом наш Господь дав приклад своїм послідовникам: «Приклад дав я вам, щоб і ви робили, як оце я вам учинив» (Ів. 13,5). Єпископ — це той, хто у своєму служінні керується любов’ю та повагою до кожної Божої дитини; це служіння Вам і разом з Вами.
Всечесні отці та диякони! Бог покликав кожного з Вас стати його «співробітником» у Його Винограднику (пор. 1 Кор. 3, 9). Це велике покликання та дар, але одночасно і велика відповідальність. Ви взяли на себе «благе ярмо і легкий тагар» (пор. Мт. 11, 30) Христового священства, щоб бути людьми молитви та обличчям Милосердного Бога в сьогоднішньому світі. Господь запрошує Вас бути прикладом для вірних та готовими послужити. Моє бажання послужити Вам, а водночас Ваша відкритість до співпраці, зможуть зробити великі речі для добра нашої церкви.
Преподобні сестри! Богопосвячені особи завжди становили осердя духовного та святого життя. Саме Ваша посвята та служіння на теренах Мельбурнської єпархії є неоціненним даром, яким Ви ділитеся з вірними наших парафій. Та, все таки, найбільшим даром для кожного з нас — є Ваша щира молитва, якої так потребують наші вірні.
Дорогі вірні! Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький свого часу навчав, що «сім’я є основною клітиною суспільства». Продовжуючи цю думку, хочу наголосити, що родина є важливою складовою Церкви загалом та кожної парафії зокрема. Дуже часто сім’ю називають «Домашньою Церквою», бо власне у ній формується дитина, яка від батьків отримує перші уроки про Бога та віру. Виховуючи дитину в християнському дусі, родина виховує майбутнє своє, Церкви та цілої країни. Саме в родині діти та молодь вчаться бути свідомими християнами, які згодом зможуть взяти на себе обов’язок відповідальних мирян. Ми як Церква, хочемо разом з Вами долучитись до справи виховання майбутнього покоління в нашій єпархії.
Миряни для Церкви — це «сучасні апостоли», які йдуть туди куди не може прийти священик чи богопосвячена особа. Ви покликані перемінювати своє середовище прикладом власного життя з Богом та словом навчання про Нього. Завдяки Вашій відкритості, допомозі та підтримці, наша єпархія з парафіями розвиваються та є місцем зустрічі з Живим Христом. Надіюся, що ми разом з Вами зможемо і надалі продовжувати таку тісну співпрацю, яка була від самих початків створення нашої церкви в Австралії. В особливий спосіб прошу кожного із Вас до молитви за духовенство та монашество, щоб ми могли вповні здійснити наше покликання.
Розпочинаючи своє служіння як нового єпископа Мельбурнської єпархії, я буду продовжувати та розвивати працю своїх двох попередників. Наш спільний план — це духовний розвиток наших парафій та шукання єдності з Христом через Святі Тайни. Саме так збережемо свою ідентичність як християн третього тисячоліття. Спільними зусиллями хочемо віднайти всіх наших братів та сестер розкинутих на цих територіях та об’єднати всіх навколо Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської Церкви.
Поручаю нашу єпархію та кожного з Вас під покров Пречистої Діви Марії словами молитви: Пресвятая Богородице, спаси нас!
Благословення Господнє на Вас!
† Миколай Бичок, ЧНІ
єпарх Мельбурнської єпархії Свв. Петра і Павла