#СловоЖиття від єпископа Богдана Дзюраха: Явно проголошувати Христову Благовість

27 червня 2026

Справжнє учнівство неможливе без наслідування долі самого Вчителя. Той, хто прагне бути близьким до Господа, покликаний не лише розділяти радість зустрічі з Ним, але й бути готовим до нерозуміння, спротиву та випробувань, які нерідко супроводжують свідчення віри. У своїх роздумах над цим словом владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, показує, що джерелом християнської відваги є особистий досвід Божої любові та дружби з Христом, який кличе кожного з нас бути Його свідком у сучасному світі.

#СловоЖиття від єпископа Богдана Дзюраха: Явно проголошувати Христову Благовість

«Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого. Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга — як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше — його домашніх. Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель…» (Мт. 10, 24–31).

Єднання учнів із Господом Ісусом несе в собі не лише обітницю вічного життя, але й неминучу участь у земній долі та досвіді Божественного Вчителя. У цю долю були вписані не тільки світлі моменти відкритості людей до Божого слова, радість прийняття благовісті спасіння та досвід перемоги над силами зла діянням Святого Духа. На дорозі наслідування Христа на апостолів чекатимуть також нерозуміння, відкинення, ворожість і переслідування, подібно до того, як їх зазнавав сам Господь.

Ці випробування є ціною нашого уподібнення до Христа у правді, святості та любові. Проте вони варті того, адже саме в цьому уподібненні та єднанні з Господом полягає справжня мета людського покликання: будучи учнями, ставати як Учитель; будучи слугами, ставати як Пан; будучи створіннями, брати участь у житті свого Творця.

Ісус запевняє своїх учнів, що Божа правда, попри всі перешкоди та спротив, неодмінно стане явною для всіх. Тому вони покликані бути її носіями і проповідниками, не дозволяючи страхові паралізувати себе, а зберігаючи живу довіру до Небесного Отця. Господь поступово вводить своїх учнів у щораз глибше пізнання таїнства Божого життя і власної місії, відкриваючи їм те, що чув від Отця. Саме тому Він каже: «Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від Отця мого» (Йо. 15, 15).

Подібно як Ісус об’являє світові Божу істину і Божу любов через своє єднання з Отцем у Святому Дусі, так і Його учні покликані свідчити про те, що самі побачили, почули та пережили у своєму спілкуванні з Богом.

Господь і нас називає вже не рабами, а друзями та своїми улюбленими дітьми. Досвід Його вірної та безумовної любові має ставати для нас щоденним джерелом сили і відправною точкою для християнського свідчення у світі.

Господи, навчи мене щораз більшої довіри до Тебе! Відкрий мої уста сьогодні, щоб я сміливо свідчив про Тебе і Твою любов «з покрівель» нинішнього світу!

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії