СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви#СловоЖиття від єпископа Богдана Дзюраха: Пастирі за Божим Серцем
Якими мають бути справжні пастирі Христової Церкви? Насамперед людьми великого серця, здатного любити, співчувати та служити. У своїх роздумах владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, звертає увагу на те, що джерелом усіх слів і вчинків Ісуса була Його безмежна любов до людини. Запрошуємо прочитати цей текст про формування серця священника, важливість молитви та нашу спільну відповідальність підтримувати тих, кого Господь покликав бути пастирями Його народу.
«Звідти пішов Ісус у їхню синагогу. А був там чоловік із сухою рукою. І вони питають Його: „Чи можна зціляти в суботу?“, — щоб Його обвинуватити. Він же каже до них: „Чи є хтось між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її й не витягне, коли вона впаде в суботу в яму? А скільки ж чоловік вартісніший над вівцю! Тому й у суботу можна добро чинити“. Тоді сказав до чоловіка: „Простягни твою руку!“ Простягнув той — і вона стала здорова, як і друга» (Мт. 12, 9–13).
Перш ніж Ісус відкривав уста, щоб проповідувати Боже Царство, і перш ніж розпочинав Свої діяння серед народу, Він огортав Своїм поглядом стражденну людину й відчував у Своєму серці глибоке зворушення та співчуття. Саме Божественна любов, якою так палало Його серце, робила слова Ісуса такими переконливими, а Його діла — такими помічними для тих, до кого вони були скеровані.
Усе в людському житті розпочинається в серці. Тому Ісус, кличучи до Себе Своїх учнів, передусім скеровував усю Свою увагу й усі Свої зусилля на переміну та формування серця апостолів. А в пророка Єремії Сам Господь заповідає, що дасть Своєму народові «пастирів за Моїм серцем, які пастимуть Мій народ знанням і розумінням»(пор. Єр. 3, 15). Серце пастиря — на взір Найсвятішого Серця Ісуса, Доброго Пастиря, — є найпершою і найголовнішою передумовою для того, щоб бути співробітником Христа Господа в поширенні Божого Царства у світі.
Невипадково Воскреслий Спаситель, з’явившись апостолам біля Тиверіядського озера, запитував апостола Петра про найголовніше — про любов серця як передумову для пастирського служіння: «Симоне, сину Йонин, чи любиш ти Мене? … Паси Мої вівці!»
Таким чином, формування серця священника — майбутнього і того, хто вже звершує своє служіння, — є і має залишатися найбільшим пріоритетом. А найголовнішим «класом», у якому формується священник, є семінарійна каплиця та таємна «кімната», куди священник усамітнюється, щоб перебувати сам на сам із Богом у молитві й дозволяти Божому Духові наповнювати та перемінювати себе Божою любов’ю.
Молімося за наших семінаристів, священників і єпископів, щоб вони були пастирями «за Божим серцем» і так могли якнайкраще послужити нашому народові!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
