СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви#СловоЖиття від єпископа Богдана Дзюраха: Бути Божими ягнятами і вірно йти за Добрим Пастирем
У євангельському читанні цього дня Христос звертається до своїх учнів зі словами, які водночас можуть викликати і тривогу, і надію. Він не обіцяє їм легкого життя, а відверто говорить про нерозуміння і навіть переслідування. Однак разом із цим Господь запевняє, що ніколи не залишить своїх послідовників самих. У своїх роздумах над цим уривком владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, запрошує замислитися над тим, що означає бути Христовим учнем у світі, де часто панують агресія, боротьба за владу та закон сили, і яким чином Господній Хрест перемінює людину на носія Божої любові та миру.
«Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки… І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, — дано буде вам на той час, що маєте говорити; не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме… Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться» (Мт. 10, 16–22).
«Я посилаю вас, немов овець серед вовків» — це образ життя Христових учнів у світі, де нерідко панує закон «людина людині — вовк», тобто закон сліпої сили, яка атакує, нападає, нищить, відбирає життя і, здається, визначає поведінку між людьми, спільнотами та народами. Така перспектива може нас тривожити й відлякувати.
Проте варто пам’ятати початок цієї фрази, де Ісус говорить про себе: «Я вас посилаю». Він перший прийшов у цей наш агресивний світ як непорочний Божий Агнець, став жертвою несправедливості й злоби, проте не відступив від своєї природи Агнця, не прийняв навіть найменшої тіні хижацької натури зла, а навпаки — здолав її своєю терпеливою, жертовною і всеперемагаючою Божою любов’ю.
Ми дуже легко й спонтанно ідентифікуємо себе з овечками. Проте це може виявитися самообманом і небезпечною ілюзією. Бо якщо щиро подивимося в очі правді нашого буття, то можемо відкрити в собі не лише Божі прикмети лагідного і смиренного християнина, який крокує за Добрим Пастирем дорогою життя, але й залишки того, що суперечить поставі Божого ягняти. Це може бути спокуса домінувати, прагнення самостверджуватися коштом інших, атакувати їх, використовуючи «слабкі місця» їхнього характеру чи життєвої ситуації тощо. Навіть тиша й мовчанка можуть ранити та завдавати болю нашим ближнім, якщо походять з агресивної натури нашого неочищеного і не наповненого Божою любов’ю серця.
Ісус виховує своїх учнів і нас, щоб ми щораз більше перемінювалися на Божих овечок. А школою, у якій довершується ця переміна, є Хрест Господній — знак вірної, чистої, безкорисливої та жертовної любові, любові, яка здатна перенести всі випробування і страждання, любові, яка сильніша від самої смерті. Хто збагнув цю науку Господнього Хреста, той став мудрим і простим, бо став вмістилищем Святого Духа, який керує нашими думками, словами й діями та остаточно єднає нас у радості й повноті життя з ангелами і святими в небі.
Саме про це говорить одна зі стихир сьогоднішньої Утрені: «Твоїм Хрестом, Христе, створилося одне стадо ангелів і людей, і в одному зборі веселиться небо і земля, кличучи: Господи, слава Тобі!».
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
