СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСемінаристи Київської семінарії разом із владикою Максимом Рябухою відвідали 10 парафій Донецького екзархату з різдвяними колядками
Цьогоріч різдвяна коляда голосно лунала та єднала не лише Донецький екзархат, але й всю Україну та Церкву. Владика Максим Рябуха, єпископ-помічник Донецького екзархату УГКЦ, спільно із семінаристами Київської Трьохсвятительської духовної семінарії принесли радісну звістку про народження Божого Сина відразу у 10 міст Донецького екзархату.
Не одна сотня людей втішалася народженню Ісуса Христа та святковій коляді, що принесла радість та справжнє світло у життя в часі війни, розрухи та болю. З посмішками на обличчі, теплими обіймами та навіть сльозами радості на очах колядників зустрічали в Словʼянську, Краматорську, Костянтинівці, Петрівці Першій, Покровську, Павлограді, Дніпрі, Камʼянському, Запоріжжі та Кривому Розі. Про це розповідає пресслужба Донецького екзархату УГКЦ.
Зустрічали у себе в гостях колядників ще 16 міст нашої рідної України: у будинках, на парафіях, в госпіталях, у кав’ярнях і просто неба. Тож загальний маршрут різдвяної коляди цьогоріч налічує 3 231 км дороги та близько 14 календарних днів. Все це було подолане заради того, щоб цивільні та військові, всі, хто не з чуток знають що таке війна, та в різний спосіб відчувають її жахливі дії та наслідки, — а сьогодні це кожен українець, — наповнили свої серця світлом, радістю та любов’ю від народження Божого Дитя.
«Україна, а в ній кожен українець зокрема, є люблена нашими захисниками! І це для мене є знак життя та перемоги! Подорожуючи нашою країною, я з братами відчували радість, яка наповнювала через коляду найвтомленіші серця наших воїнів та цивільних людей. Ніщо не може вкрасти нам силу життя, що походить від Бога, Який є з нами!» — ділиться враженнями владика Максим Рябуха.
Своїми думками діляться також й брати-семінаристи про ці насичені, радісні та світлі дні Різдва:
«Є мільйон способів вбити в цій війні, але тепер переконаний, що у ворога немає зброї проти миру в серці, що, попри постійний біль втрат, несуть неначе хоругву, наші хлопці. Це — про справжню доблесть», — бр. Маркіян Буняк.
«Це був особливий час для того, щоб сказати „дякую“ тим, хто нас захищає. Глянути їм в очі і зрозуміти, що як не було складно, потрібно продовжувати іти далі. Бог є з нами і це не можливо заперечити», — бр. Нестор Височанський.
«Я відчуваю особливість цієї коляди не тільки в подоланих кілометрах, а в особистому, і в духовному зростанні всієї нашої команди, в здруженості і незабутніх спогадах для майбутнього», — бр. Андрій Тимчук.
«Для мене наша коляда — це щоденне перебування у спільному човні, коли ми разом молимося, колядуємо, спілкуємося, сидимо за трапезою, узгоджуємо плани подальшої коляди. Постійно нові враження і спільно пережиті моменти зустрічі», — бр. Микола Остапів.
«Особливими моментами були відвідування наших військових у госпіталі, їхня посмішка та сльоза, бодай у кінці нашої зустрічі, є свідченням сили Божої любові. Тому коли лунала коляда, звістка про народження Христа стає свідченням того, що „З нами Бог“», — бр. Тарас Гардигура.
