СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиРух християнських сімей разом із митрополитом Ігорем Возьняком відзначив своє 20-ліття
Архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк звершив Архиєрейську Літургію з нагоди 20-ліття створення Руху християнських сімей.
Як зазначають члени Руху християнських сімей, метою їхньої діяльності є плекання та поширення християнських принципів для побудови міцної та щасливої сім’ї. Це передбачає зустрічі, навчання і спільну молитву. Також учасники Руху здійснюють навчання і супровід активних подружніх пар.
Звертаючись із проповіддю до вірних, які зібралися у храмі в корпусі, де розміщений Філософсько-богословський факультет Українського католицького університету, митрополит Ігор відзначив ревність апостола Павла у проводі християнських громад. Своїми листами він прагнув виразити їм свою близькість та настановити на праведне життя. Про це розповідає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
«До колосян він писав з великою благородністю про Христа, як їхнє життя, який буде з ними у славі. Бачив цих людей, як вірних Христові, які посядуть вічну нагороду. І давав до цього пораду, щоб практикували гідне християнське життя, відкинувши попередній спосіб гріховної практики нечистоти, захланності, поклоніння ідолам, тощо», — мовив архиєрей.
Водночас, за словами проповідника, ці слова апостола Павла стають і для нас чудовою наукою: «Велить жити у правді й скинути зі себе стару людину, особу злоби та гріху, зодягнувшись у нову, яка відновлюється до свого первообразу, до Творителя. Життя з Христом і у Христі святий Павло ставить понад усе й воно повинно стати законом для тих, хто покинув та вирвався з гріховних пут. Павло уболівав, щоб не лише ділитися та розповідати, а докладати зусиль, щоб Христос став усім для всіх!»
Після цього єпископ звернув увагу на євангельську притчу про запрошених на вечерю, яка читалася у храмах Української Греко-Католицької Церкви у цей день, неділю Праотців. Насамперед владика Ігор відзначив, що люди люблять бенкети, бо там панує дружня атмосфера, відбуваються відверті спілкування, також, партнерські обговорення певних питань, тощо. Однак, Ісусова притча розповідає про іншу категорію людей — несподівано усі вони відмовилися від святкування.
«Проаналізуймо причини відмовлення прибути на бенкет», — закликав проповідник. «Перший висунув причину купівлі поля, яке бажав оглянути. Добре, поле вже куплене, якщо через посередника, то міг піти після бенкету оглянути його, бо воно нікуди не віддалялося. Уважаємо, що це неповажна причина відмови. Інший купив волів й чомусь уже захотів випробувати їх у роботі? Воли не висували зацікавлення, що їх уже потрібно випробувати. Мабуть, охоче б паслися чи стояли на прив’язі та жували корм? Ще один відмовився, бо одружився й тому не міг прийти. Мабуть, дружина не втікала від нього, та й він не збирався розлучатися? Припускаємо, що його одруження не співпадало з бенкетом, на який він був запрошений. Коли б так, то бенкет не тривав годину, а займав певний час, тому міг відлучитися й прибути до знаного власника бенкету. Усі, хто відмовилися, уважали себе виправданими й спокійно займалися своїми справами», — сказав Львівський митрополит.
Пояснюючи притчу, владика додав: «Господь уважає, що жодні дочасні справи не можуть стати на перешкоді, щоб здобувати Небесне Царство. Ісус описав вічну радість, небесну нагороду як влаштований бенкет, на який приходять люди, і дивно, що неприбулі шукали оправдання. Господь представив, що нагороду у вічності можна легко здобути, вистачить трохи потрудитися, не потрібно проливати крові, але годиться гідно оцінити свою ситуацію й відповідати Богові на його волю. Його заповіді усі під силу до виконання. Виконуймо їх так, як чинив це слуга представленої притчі. Оцінюймо свою ситуацію, в якій знаходимося і не виставляймо своєї волі понад волю Бога. Наше життя з кожним днем наближається до логічного завершення на землі, а після того до початку вічного життя в другому світі, малознаному нам. Але вистачить знати, що Бог вміє щедро нагородити за добрі речі, за гідне життя! Рівно ж, не потрібно сумніватися, що людина засуджує себе на вічне покарання своїми негідними вчинками. Перед кожною людиною вибір, стараймося належати до групи „мало вибраних“, яку окреслив у своїй притчі Ісус Христос як позитив».
«Молімося до Господа, щоб завершив війну, прискорив мир та благословив нам мирне, побожне завершення нашого життя! Пресвята Богородице рятуй нас!» — мовив на завершення своєї науки архиєпископ і митрополит Львівський.
Наприкінці Божественної Літургії владика Ігор подякував присутнім за спільну молитву та за те, що привели зі собою діточок. Також архиєрей пригадав, що у Львівській архиєпархії запроваджений щовівторковий піст на підтримку наших захисників.
«Сьогодні у Євангелії ми читали про дві групи людей: ті, які запрошували, і ті, яких запрошували. Наш Рух християнських сімей відчуває себе, як ті, які запрошені до вечері Господньої, до радості, щоб розділяти її зі своїми дружинами та чоловіками. Також ми глибоко відчуваємо покликання бути тими, хто запрошує інших на цю вечерю до Христа, щоб вони теж відкривали покликання бути Божими дітьми. Наша спільнота зародилася під покровом Церкви, в Соборі Святого Юрія. Просимо про молитву, підтримку і пам’ятати про наші сім’ї, бо вони перш за все відчувають виклики цього світу», — підкреслив отець Роман Фігас.
Після богослуження усі присутні співали пісні прослави та після частування спілкувалися про розвиток своєї спільноти.
Фото: Наталія ПавлишинПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
