СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПрощальне послання владики Діонісія Ляховича до українців в Італії
«Після 34 років місійної праці в Україні, Португалії, Іспанії, а зокрема в Італії, краще буде провести там, де народився і духовно зростав, але з сильним духовним зв’язком із тими, куди Господь мене посилав… «, — єпископ-емерит Діонісій Ляхович, вислужений Апостольський екзарх Апостольського екзархату в Італії у Прощальному посланні до духовенства, монашества та вірних цього екзархату.
ПРОЩАЛЬНЕ СЛОВО
владики Діонісія Ляховича, вислуженого Апостольського екзарха Апостольського екзархату в Італії,
Преосвященний Владико Григоріє!
Всесвітліші і всечесні отці, співбрати і співсестри у монашестві!
Шановні катехитки і катехити!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Вже майже два місяці у Бразилії. Останні два тижні у Папській колегії святого священномученика Йосафата фізично не почував себе добре, проте завдячую за братню підтримку проводу Колегії, а зокрема за лікарську опіку о. Юліана Вендзиловича, а прибувши до Бразилії, почали мені докучати не віруси, а невідомі бактерії. З цієї причини не зміг як слід попрощатися з нашим Апостольським Екзархатом в Італії і подякувати всім за привітання з приводу 20-ліття моєї архієрейської хіротонії.
Ви знаєте, що після довшої молитви та роздумів, просячи світла Святого Духа, дійшов я до рішення, що останній етап мого життя, після 34 років місійної праці в Україні, Португалії, Іспанії, а зокрема в Італії, краще буде провести там, де народився і духовно зростав, але з сильним духовним зв’язком із тими, куди Господь мене посилав. Буду тримати молитовну єдність зі всіма вами, де служив як священник і єпископ. Тому вважаю моїм обов’язком щодня молитися за всіх вас. Хоча далеко фізично, проте духовно дуже близько до вас!
Завершив мою місію з чистим сумлінням: ніколи нікому не бажав зла, завжди просив світла Святого Духа, щоб бути тим, хто служить, хоча, йдучи за вказівкою святого Василія, — бути «сильним зі сильними і слабким зі слабкими». Можливо, інколи своїм емоційним темпераментом комусь завдав прикрості — прошу мені простити. Нічого проти нікого не тримаю у серці, за всіх молюся, бажаю усім тільки добра.
Поволі влаштовуюся у нових умовах життя, готуюся до реколекцій, оскільки Господь ще буде дарувати мені сили надалі служити у новій і водночас давній Божій ниві.
Бажаю Вам благодатних свят Христового Воскресіння. Друг друга обнімімо любов’ю і скажімо собі: «Браття!»
Христос воскрес! Воістину воскрес!
† Діонісій Ляхович,
