СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПро Хрест Господній та хрести наші. Владика Ігор Возьняк
Шпарина в дні корабля, через яку набирається вода, не відразу потопить морське судно, коли ж щілини не ліквідувати — може настати велика небезпека краху корабля. Усяка неупорядкована снага не відразу проявляється у гріховній формі, лиш поволі набирає ваги, провокує тілесні потреби, схиляє волю та розум, щоб потурати жаданню, яке виливається гріхом. Необхідно відразу відстоювати правду та порядок, що відноситься до гідного християнського життя, не давати тілу втягуватися у небезпечні випробування, які невдовзі стаються важкими беззаконнями.
Сьогодні третя неділя Великого Посту, Хрестопоклонна неділя, у якій в особливий спосіб вшановуємо святий Господній хрест! Син Божий, Спаситель світу був розіп’ятий на хресті, на якому Він спас свій народ від жорстоких зазіхань диявола — погубити увесь людський рід у вічному вогні. Люди скуштували плід із забороненого дерева за намовою змія у раю. Неслухняність людини Богові, а довіра демонові, сприяла першим людям у вигнанні їх з Раю та відкиненням від Бога. Спокусливий змій обдурив людину, вона не стала «богом». Господь відкрив людині очі душі, щоб вона пізнала зло, яке вчинила, і людина стала смертною тілом. Усе добро, що обіцяв змій, сталося великим каменем спотикання, злом, за що страждав Божий Син, щоб примирити людину зі своїм Небесним Отцем. Змій, демон — це душогубець, у ньому немає правди, він брехун і батько брехні (пор. Ів 8,44), так про диявола сказав Спаситель світу.
Ми величаємо святий хрест, вшановуємо його, любимо, бо на ньому помирав Син Божий за спасіння світу! У Вечірніх стихирах цієї неділі записані величні слова, якими прославляється святий хрест, як життєдайний, непереможна зброя благочестя, райські двері, переможець бісів, слава мучеників, знак вічної радості та інші радісні слова! Хрест — знак терпіння, але він також — символ перемоги над ворогами, бо ми покланяємося святому хресту і прославляємо святе Господнє воскресіння! Хрест — знамено воскресіння! Ісус Христос призивав до себе народ та учнів, щоб повідомити їм важливу справу: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр 8,34). Ісус знає, що життя на землі не вкрите лаврами, що це не відпустка і не вакації, а непосильний труд і боротьба з демоном. Усякі невигоди та перешкоди, особисті хвороби та нещасні випадки рідних тощо — це хрести, які необхідно приймати, погодитися, боротися та пам’ятати, що Господь знає це. Щось приходить несподівано, інше допускає Господь, але за багато хвороб та нещасних випадків, що стаються, відповідальна сама особа, яка цьому сприяє в певній мірі. Відоме надмірне вживання алкоголю, наркотиків, залежність від ігрових автоматів і т. п., це — неупорядкована пристрасть, з якою особа не боролася спочатку, і ця жага стала панівною, якби потрібною в житті людини. Шпарина в дні корабля, через яку набирається вода, не відразу потопить морське судно, коли ж щілини не ліквідувати — може настати велика небезпека краху корабля. Усяка неупорядкована снага не відразу проявляється у гріховній формі, лиш поволі набирає ваги, провокує тілесні потреби, схиляє волю та розум, щоб потурати жаданню, яке виливається гріхом. Необхідно відразу відстоювати правду та порядок, що відноситься до гідного християнського життя, не давати тілу втягуватися у небезпечні випробування, які невдовзі стаються важкими беззаконнями. Потрібно йти до Ісуса, благати його допомоги, щоб протистояти небезпечним викликам і таке протистояння, така боротьба — це хрест, що й слід практикувати, боротися, а не здаватися! Усе — найнебезпечніші прояви й привички — можливо перемогти, якщо призивати Бога на поміч, цілковито довіряючись Йому. Сам Ісус сказав: «… У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо» (Мр 10,27). Господь готовий допомогти людині збороти найнебезпечніші звички! Він прокажених оздоровляв, дияволів проганяв, мертвих воскрешав, тому Господь готовий вигнати з людини демона алкоголю, наркоманії, розпусти та воскресити мертву духом особу до гідного християнського життя. Розуміємо, що Господь всемогутній, Йому нічого не може протистояти і Його всемогутність проявляється в пошані людини до вільного вибору. Коли людина вибирає зло, противиться Господеві, Він наводить її на правду, показує добро, але силою не заставляє чинити її проти особистої волі. Бог шанує волю людини, навіть тоді, коли вона вперто протидіє Йому. Звичайно, що протидія не принесе людині добра, може її остаточно погубити, але Господь очікує на здорову людську оцінку, на навернення та покаяння заблуканої особи. Часом буває, що після вчиненого зла, гріха, може прийти людині кінець: смерть і суд. Святий Альфонс Ліґуорі задумувався над тим питанням. Він подивляв, що молода особа, яка починає гідно володіти чи вживати розуму, може тяжко згрішити, бути покараною й втратити спасіння. А перестаріла людина, що грішила усе своє життя, покаялася і отримала спасіння? І тут він говорить, що це — таємниця Бога, яку людина не в силі збагнути.
Спаситель пригадує людям про душу, її вартість та важність, що стосується вічного спасіння. Господь висловився строгими словами про учня Юду, який зрадив Сина Чоловічого: «… але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!» (Мр 14,21). Подумаймо, що ми могли не народитися, нас могло не бути, але Бог довірив нам безсмертну душу, утворив її для нас, щоб ми Його пізнали, любили й осягнули пропоноване ним спасіння. Спасіння, вічне щастя протягнуте перед нами, воно не купується за гроші. Правда, можна багато здобути через милостині, але за ними повинно слідувати щире покаяння. Спасіння не дається за мудрість та наукові ступені, за вченість, перемоги й майнові посідання, за силу чи авторитет. Ні! Спасіння здобувається гідним, сумлінним християнським життям, любов’ю Бога та ближнього, достойним виконанням Божого Закону, щирим каяттям перед Богом. Повірмо Христові, який почув голос розбійника, що мовив: «… Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство». А Господь відізвався до щирого довірливого розбійника: «… Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї» (Лк 23,42–43). Хочеться почути спасенні слова Спасителя, що відносилися б до нашої особи? А Господь очікує практичних слів гідного способу життя. Хай Пресвята Богородиця, на яку надіємося, допомагає нам у справі нашого спасіння!
† Ігор,
митрополит Львівський УГКЦ
Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів
