Пастирський лист митрополита Володимира Війтишина на Великий піст 2020 року
Що є для нас тим міцним фундаментом, на якому ми повинні будувати своє життя? — Головні добрі діла: молитва, піст, милостиня. Саме ними стараймося освятити свою душу в цей благословенний час через служіння потребуючим і нужденним. Не обмежуймо нашу допомогу тільки матеріальними речами. Пам’ятаймо, що можемо присвятити свій час іншому, поділитися своїм досвідом, сумного потішити, хворого відвідати, дати добру пораду ближньому тощо. І таким чином своєю пожертвою і своїм серцем ми будемо наближатися до Господа нашого Ісуса Христа. «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6, 21).
Пастирський лист
архиєпископа і митрополита Івано-Франківського
Всечесним та всесвітлішим отцям,
преподобним монахам та монахиням,
возлюбленим братам і сестрам у Христі
Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ!
Дорогі в Христі, наше життя настільки швидкоплинне, що недавно ми святкували Різдво, а сьогодні вже розпочали Великий піст. Це час, в якому Мати Церква закликає йти шляхом збирання скарбів. Саме про це йдеться у Нагірній проповіді, фрагмент якої читаємо у Сиропусну неділю. «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить… Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають» (Мт. 6, 19–20). Завершується Нагірна проповідь Ісуса словами притчі про дім на скелі. «Кожен, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі» (Мт. 7, 24).
Що є для нас тим міцним фундаментом, на якому ми повинні будувати своє життя? — Головні добрі діла: молитва, піст, милостиня. Саме ними стараймося освятити свою душу в цей благословенний час через служіння потребуючим і нужденним. Не обмежуймо нашу допомогу тільки матеріальними речами. Пам’ятаймо, що можемо присвятити свій час іншому, поділитися своїм досвідом, сумного потішити, хворого відвідати, дати добру пораду ближньому тощо. І таким чином своєю пожертвою і своїм серцем ми будемо наближатися до Господа нашого Ісуса Христа. «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6, 21).
У час Великого посту зробімо постанову розвивати у собі якусь чесноту. Нехай для кожного вона буде інша: чи то читання Святого Письма у родинному колі, чи стримання від поганих слів і звичок, чи уникнення нагоди до гріха. Маємо можливість застановитися над своїми учинками, тобто зробити іспит совісті й приступити до джерела безмежного Божого милосердя — святого таїнства Покаяння. Про це неодноразово наголошує у своєму пастирському слові Праведний Митрополит Андрей Шептицький, 155-у річницю від дня народження якого ми відзначатимемо цього року. Він був голосом нашого народу. Будучи ще Станиславівським єпископом Андрей Шептицький напоумлює вірних, закликаючи боротися зі своїми вадами і рішуче відкидати гріх, який руйнує все: своє життя, родини, державу. Особливо він наголошує на потребі викорінити в українському народові таку звичку як зловживання алкоголем, що призводить до хвороби, яка «не тільки руйнує, а й втягує в тяжчі гріхи, через які багато людей змарнували своє дочасне життя і вічне щастя». Хвороби сучасного суспільства такі як наркоманія, алкоголізм, азартні ігри, паління особливо серед молоді вказують на те, що «настав час схаменутись і глянути увічі сумній дійсності. Потрібно вже раз і назавжди пізнати цю невловиму істину, що сила кожного зокрема та усього народу лежить у тверезості… Нехай кожен розпочне з себе самого!». (Послання Митрополита А. Шептицького «До моїх любих гуцулів»).
Пам’ятаймо, що гріх, не очищений молитвою і покаянням стає згубною звичкою. Небезпека духовної хвороби полягає у тому, що вона розростається у душі. Хвороби тілесні можуть довести людину до смерті фізичної, а духовні хвороби можуть стати причиною смерті вічної. Тому не можна залишити наші душі без лікування: без святого таїнства Покаяння та Євхаристії, без участі у великопосних моліннях, зокрема у Літургії Напередосвячених Дарів. Нехай для нас прикладом можливості змінити своє життя будуть митар Закхей або блудний син, адже обійми нашого Небесного Отця завжди відкриті для кожного з нас.
Звідки черпати нам сили й наснагу могти протистояти злу? Церква протягом усього часу пропонує невичерпне джерело — Боже Слово. Читаючи Його, роздумуючи над Ним і засвоюючи Його, ми навчаємось дуже цінної форми молитви. Уважне слухання Бога живить нашу дорогу віри, а також дає можливість подивитися на своє життя у перспективі вічності. У молитві, коли ми знаходимо час для Господа, ми відкриваємось на надію на вічне життя.
Саме так спробуймо пережити цей благословенний час Великого посту й не допустімо, щоб він проминув надаремно. Просімо допомоги на цьому шляху Пресвятої Богородиці.
Вірмо, що добрий Господь змилосердиться над нами й з великої Своєї милостині подасть мир у наших родинах і Батьківщині Україні.
Благословення Господнє на вас!
Дано у престольному граді Івано-Франківську,
при архикатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового,
2 березня 2020 року Божого,
в день Свят. Льва папи Римського