СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: християнська віра або є місійною, або взагалі не є вірою
Під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» в суботу Святіший Отець закликав молитись за тих, які своїм служінням супроводжують в померлих до вічності, а в проповіді нагадав про те, що кожен християнин повинен бути місіонером, людиною, що характеризується вірою з відчиненими дверима, вірою, яка служить іншим.
«Сьогодні помолімось разом за осіб, які надають ритуальні послуги. Те що вони роблять є дуже болючим, сумним, вони відчувають пандемію зблизька. Молімось за них», — мовив Єпископ Риму, розпочинаючи Службу Божу в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти», яку він відслужив у суботу, 25 квітня 2020 року, в день літургійного спомину святого апостола Марка, одного із чотирьох євангелистів.
На початку проповіді Папа пригадав, що текст Євангелії святого апостола Марка був написаний першим серед інших євангельських творів. Він характеризується простотою стилю написання, тому у день, коли спогадуємо цього святого апостола, проповідник заохотив взяти до рук Святе Письмо і прочитати цю євангельську розповідь.
Місія апостолів
У проповіді Глава Католицької Церкви розвинув головну думку євангельського уривку із 16 розділу Євангелії від святого Марка, де розповідається про те, як Воскреслий Ісус з’являється Своїм апостолам та закликає їх розійтись по світі, несучи всім людям Добру Новину про спасіння. Спаситель запевняє Своїх учнів, що їхня проповідь буде супроводжуватись чудесними знаками, які підсилюватимуть їхнє слово проповіді: «Ім’ям Моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими, гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм, на хворих будуть руки класти, і добре їм стане» (Мк. 16, 18).
Воскреслий Ісус з’являється перед апостолами як Спаситель, як Єдинородний Божий Син. Ця Його поява є прощанням із учнями, адже Христос повертається до Отця, аби засісти у Небі по Його правиці. Однак, перед тим, як вознестись, Він появляється перед зібраними разом одинадцятьма апостолами і звіщає їм їхню майбутню місію: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє всякому творінню» (Мк. 16, 15).
Християнська віра є місійною
За словами Вселенського Архієрея, мова йде про місійність християнської віри: «Віра або є місійною, або не є вірою. Віра не є лише чимось виключно для мене (…) вона спонукає вийти поза себе самого». Віру необхідно передавати, нею необхідно ділитись з іншими, її слід пропонувати, зокрема, своїм особистим свідченням. На переконання Святішого Отця, брак віри серед людей нашого часу спричинений браком християнської місійності; послідовникам Ісуса сьогодні не вистарчає переконаності в християнській місії, адже віра — це не документ, що посвідчує нашу приналежність до грона Христових учнів. Віра повинна спонукати нас виходити назовні та ділитись цим скарбом з іншими людьми.
Що таке місійність?
Дехто міг би подумати, що місійність християнської віри полягає у тому, аби йти у віддалені країни і там проповідувати про Ісуса Христа. Але це лише частина християнської місійності. Мова йде про те, аби людина, яка має віру, не замикалась у собі, щоб виходила назовні та дозволила іншим людям, які є довкола, побачити свою віру. Віра є соціальною, тобто для всіх: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє всякому творінню» (Мк. 16, 15).
Така місійність не є прозелітизмом, бо показує, виявляє віру за допомогою свідчення та служіння. «Служіння — це один із способів життя: якщо я стверджую, що я християнин, але живу як поганин, то це недобре. Такі слова нікого не переконують. А якщо я кажу, що я християнин і живу як християнин, то це приваблює. Це і є свідченням», — наголосив проповідник.
Як свідчити свою віру?
Далі Святіший Отець розповів, як під час його подорожі до Польщі один студент запитав його, як він може навернути до Бога багатьох своїх товаришів, які навчаються разом з ним і які не вірять у Господа? На що Папа відповів, що у такій ситуації не потрібно нікого навертати словами, тут необхідне свідчення праведного життя. Коли ті студенти побачать приклад праведного життя, то запитають: «А чому ти живеш саме так?» Отож, віру потрібно передавати, нею необхідно ділитись…
На закінчення Єпископ Риму закликав призадуматись над тим, чому є впевненість у тому, що виходячи назовні, ми будемо плідними у передаванні нашої віри. Гарантом є сам Господь, Який запевняє, що буде з нами завжди, що супроводжуватиме нас аж до кінця світу. У передаванні віри ми ніколи не залишені самотніми, з нами завжди є Господь. Він Сам це пообіцяв Своїм учням: «Я буду з вами по всі дні аж до кінця світу!»
«Просімо у Господа, щоб допоміг нам жити нашою вірою в такий спосіб: вірою з відчиненими дверима, прозорою вірою, без прозелітизму, але вірою, яка дозволяє побачити: „Я є таким“. І нехай через цю здорову цікавість допоможе людям прийняти це послання, яке їх спасе», — закінчив Святіший Отець.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
