СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Бог ніколи не викидає наше життя, а може зло перемінити у відкуплення
Роздумуючи перед молитвою «Ангел Господній» над притчею про робітників у винограднику та згадуючи восьме століття з дня смерті святого Франциска, Лев XIV наголосив, що насильство та відкинення не здатні зламати Божу волю, а Господь перетворює наші падіння на міцний фундамент задля відновлення Церкви й миру у світі.
Євангельська притча про злих виноградарів, записана у 21-й главі Євангелії від Матея, освітлює сенс місії Ісуса, Який є Божим Сином, посланим у світ, але відкинутим саме тими, хто мав би прийняти Його з розпростертими обіймами. Про це роздумував Папа Лев XIV перед молитвою «Ангел Господній», яку він у неділю, 4 жовтня 2026 року, очолив з вікна Апостольського палацу у Ватикані. Про це повідомляє українська редакція «Vatican News».
Промовляючи до молільників, які зібралися на площі Святого Петра, він підкреслив: «Той, Хто прийшов, щоб принести спасіння, отримує засуд; того, Хто хоче дарувати життя, віддають на смерть. Спонукаючи замислитися над багатьма проявами жорстокості, що руйнують світ та історію народів, вчення Христа водночас відкриває дедалі більше милосердя Його Отця».
Відкинутий камінь як новий фундамент
Це жорстоке відкинення, за словами Наступника святого Петра, не ламає волі Бога, Який у Своїй безмежній справедливості перетворює зло на відкуплення: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем». Ісус нагадує ці слова псалма, що прославляє дивовижне діло Господа: саме те, що було відкинуте, стає основою, яка все тримає. «Ось у який спосіб Всемогутній провадить історію, приходячи нам на допомогу в усіх наших падіннях: Бог ніколи не викидає геть наше життя!» — наголосив Папа.
Відбудовувати Церкву за прикладом святого Франциска
Згідно з образом, використаним у притчі, виноградник, який слід вирощувати у справедливості, — це Церква, яку ми будуємо або пошкоджуємо своїми рішеннями. В цьому контексті Святіший Отець згадав «робітника, який дуже плідно трудився у Господньому винограднику» — святого Франциска з Ассізі, адже цієї неділі припадав день вісімсотріччя з дня його смерті. Господь, як зауважив Папа, доручив йому відбудовувати Церкву. «Натхненний розп’яттям, Франциск насамперед будував своє життя на фундаменті Христа, розділяючи Його вбогість, радість і страждання аж до містичного знаку стигматів. Як людина горливої молитви, сповнена любов’ю до всіх, він став прикладом для перших ченців, які поділяли його аскезу як справжню передумову реформи Церкви», — мовив Лев XIV, зауваживши, що святий Франциск відбудовував Церкву «силою віри в Господа Ісуса, латаючи тріщини розбрату свідченням братерської любові».
Підсумовуючи, Папа зазначив, що харизма святого Франциска приносить плоди й сьогодні, через вісім століть. Про це, за його словами, свідчить «не лише велика й енергійна францисканська родина, а й численні дари, які його духовна спадщина поширює серед Божого люду». Тож Святіший Отець заохотив під час відзначення францисканського ювілейного року «витривало молитися про дар миру та щиро залучатися до розбудови злагоди між народами». Лев XIV ввірив ці наміри заступництву Пресвятої Діви Марії, духовно єднаючись із паломниками, що цього дня зібралися в санктуарії в Помпеях, щоб піднести традиційну Благальну молитву до Діви Святого Розарію.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
