СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиОтець Микола Бичок: «Єпископ — це та особа, на яку рівняються не тільки вірні, а також священники, монахи і монахині»
Моя фізична присутність в Австралії і можливість приступити до своїх обов’язків залежить від багатьох чинників: наявності візи, уряду Австралії і від стану пандемії коронавірусу в Україні. Розуміємо, що в цій ситуації важко щось спрогнозувати. Я вже подав документи на візу і свій час проводжу так, щоб добре підготуватися до хіротонії. Цими та іншими своїми планами поділився владика-номінант Микола Бичок в інтерв’ю для радіо SBS Австралія.
Владика-номінант признався в розмові, що прийняти рішення стати єпископом далося йому непросто.
«Той тиждень, коли мені довелося роздумувати перед тим, як сказати „так“ або „ні“ був, напевно, найважчим періодом у моєму житті. Для мене це було великим потрясінням (я не очікував, що мене можуть вибрати на єпископа; а те, що я попаду в Австралію, взагалі сприймалося як сон). Коли Блаженніший Святослав у телефонній розмові підтвердив, що мене обрано, це мене шокувало», — поділився він.
На його думку, покликання до єпископства — це величезна відповідальність. Священник на території своєї парафії відповідає за духовний зріст людей і має бути для них прикладом для наслідування. А коли говоримо про єпископа, то цей рівень відповідальності треба помножити на десять. Тому що єпископ — це голова єпархії. Єпископ — це та особа, на яку рівняються не тільки вірні, а й священники, монахи і монахині.
Отець Микола поділився своїми планами вже після того, як офіційно стане єпископом, у неділю 7 червня 2020 року.
«Про перші кроки в Мельбурні ще рано говорити, — каже він, — бо до цього я ніколи не був в Австралії. Лише маю певну інформацію від теперішнього владики Петра Стасюка. По-друге, не знати коли я зможу фізично приїхати до Австралії, оскільки діють обмеження через пандемії коронавірусу».
Так склалося історично, що Господь провадить австралійською єпархією через вихідців з Тернополя.
«Це справді цікавий момент, — зауважив владика-номінант, — проте важливо розуміти, що Господь кличе конкретних людей. Так вже складається, що вони з Тернопільщини. Тут основне питання не те, звідки вони, а щоб були вірними послідовниками Христа. Попередні австралійські єпархи є для мене тими постатями, на які потрібно рівнятися. З них потрібно черпати мудрість і знання».
«Сьогодні я щоденно онлайн спостерігаю за життям нашої Церкви в Австралії. Дивлюся трансляцію Святої Літургії з різних міст, де служать наші священники», — наголосив владика-номінант.
Також він розповів, що старається читати і вивчати історію Церкви в Австралії.
«Цікаво будо дізнатися, що два отці редемптористи з Канади були одними з перших, хто допомагав засновувати наші парафії в Австралії. Другим потрясіння і шоком для мене було те, що навіть місцеві австралійські редемптористи вчилися нашого обряду і мови. Це для мене є знаком і Божим благословенням, що редемптористи також вагомий внесок вклали в початки нашої єпархії Верховних апостолів Петра і Павла», — поділився він.
«Усім вірним УГКЦ в Австралії хотів би подякувати за те, що стараєтеся знайти час, щоб бути в наших храмах, щоб молитися і передавати іскру Божої любові своїм дітям. Також прошу вашої молитви за мене. Бо зараз цей час підготування є також дуже важливим. Запевняю вас, що щодня молюся за кожного з вас. Молюся за духовний зріст нашої єпархії Верховних апостолів Петра і Павла в Австралії. Поки що підтримуймо одне одного у такий невидимий спосіб. Бог точно зробить так, що ми побачимося, познайомимося і разом крокували до Царства Божого», — сказав на завершення владика-номінант.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Миколай БичокЄпископ Єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія)
