«Немає християнства без хреста, немає спасіння без хресної жертви», — єпископ Григорій Комар

18 вересня 2025

Проповідь владики Григорія Комара, апостольського адміністратора Апостольського екзархату в Італії, виголошена у свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста, присвячена глибокому значенню хреста у житті християнина та в історії нашого народу. У ній пояснюється, чому хрест — не знак поразки й страждання, а знамено Божої любові, перемоги та життя. Владика ділиться біблійними роздумами, прикладами з історії та сучасності, закликаючи вірних не соромитися хреста, бачити в ньому силу, захист і надію на остаточну перемогу добра.

«Немає християнства без хреста, немає спасіння без хресної жертви», — єпископ Григорій Комар

З цієї проповіді єпископа Григорія Комара ви дізнаєтеся:

чому смерть на хресті вважалася найганебнішою в часи Ісуса?
якою є головна відповідь на запитання: чому Спаситель добровільно прийняв хрест?
чому хрест для християн не є знаком поразки чи прокляття, а знаком перемоги й життя?
як Церква пояснює роль хреста у сучасних стражданнях українського народу?
чому вороги протягом історії намагалися знищувати хрести й що це означало для віри людей?
яким повинне бути ставлення до святого хреста сьогодні?

«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико,

і святеє воскресіння Твоє славим»

Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі!

Чому Божий Син обрав ганебний хрест?

Сьогодні Христова Церква святкує велике свято — Всесвітнє Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста. Євангеліє цього празника детально описує нам, як Ісуса засуджують до розпʼяття на хресті, як цей важкий хрест Він несе вулицями Єрусалима аж на Голготу, де Його прибивають до хресного дерева. Під хрестом стоїть Ісусова мати Марія з іншими жінками та улюбленим учнем Йоаном. Потім ми чуємо, як воїн списом пробиває бік нашого Спасителя і з нього витікає кров та вода.

Вся ця картина ставить перед нами важке запитання: чому це все так сталося? Чому Ісус закінчив своє життя такою ганебною смертю? Адже смерть на хресті вважалася найганебнішою і була призначена для найбільших злочинців, для тих, хто виступав проти римської влади. Це була кара, що у виразний спосіб принижувала гідність людини та прирікала на довгі страждання.

Але чому саме такий кінець спіткав Ісуса? Ісуса, який зціляв хворих, відкривав очі незрячим, виганяв бісів, воскрешав мертвих? Чому Божого Сина, який приніс людям добро і милосердя, розіп’яли й принизили ті, задля яких Він прийшов?

Дорогі у Христі, відповідь проста і водночас дуже глибока. Вона вміщується у двох словах, які поєднує у собі хрест: віра і любов.

Бернардо Дадді (Bernardo Daddi), Розп'яття, близько 1328 року.

Хрест як знамено любові та перемоги над смертю

Страждання Спасителя — це відповідь Бога на гріх людини, на непослух, що почався ще з Адама і Єви. Наші прародичі відвернулися від Бога — джерела життя. І щоб знищити цей розрив, щоб примирити людину з Богом та відкрити нам небо, Спаситель добровільно взяв на себе хрест.

Він не був змушений до цього. Ніхто Його не примушував. Його хрест і смерть — це акт любові до нас. Господь не хотів, щоби ми — його творіння — назавжди відійшли від Нього. Він «бо так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3, 16).

Тому, хрест не є для нас знаком прокляття чи ганьби, але знаменом Божої любові, жертви та слави. На хресті Христос не програв, а переміг, подолавши зло, диявола і гріх. А після хреста прийшло славне Воскресіння, яким Він знищив смерть, у тому числі і нашу смерть.

Отож, коли ми поклоняємося хрестові, кажемо: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико» — і відразу додаємо: «І святе Воскресіння Твоє славимо». Хрест і Воскресіння — нероздільні.

Сила Хреста для нашого українського народу

Сьогодні і наш народ переживає свій хрест. Ми бачимо страждання, смерть, руйнування, несправедливість. І може здаватися, що зло тріумфує, що воно сильніше навіть від Бога, що воно має силу розіпʼясти правду і понівечити любов. У такі хвилини легко піддатися зневірі та відчаю, легко піддатися спокусі опустити руки, мовляв, немає сенсу боротися зі злом, з гріхом, які виглядають такими сильними. Та Церква нагадує нам: зло, страждання і смерть не є останнім словом. Останнє слово завжди належить Божій перемозі, його славному Воскресінню. Хрест, який здавався символом ганьби, став мостом між небом і землею, між Богом і людиною.

Хрест має єднати і нас між собою. Вертикаль Хреста поєднує нас із Богом, а горизонталь — людей між собою. Каже Господь: «Коли я буду піднесений, усіх до себе пригорну». Хрест дає нам силу у боротьбі з гріхом та спокусами, які на нас нападають. Він дає нам силу бути собою, бути Божими дітьми. Хрест є животворчим, він не смерть приносить, він приносить життя.

Немає християнства без хреста

Одного разу я освячував помешкання парафіян. У чині освячення є молитва, в якій мовиться, щоби хрест став охороною для цього дому. Після закінчення один із присутніх сказав: «Отче, чи не могли б Ви пропустити слова про хрест, бо він нам асоціюється із терпінням та стражданням?». Зазвичай, люди бояться хреста, не хочуть про нього чути, не хочуть його нести, особливо, коли він важкий.

Проте, дорогі, немає християнства без хреста, немає спасіння без хресної жертви. Спаситель вибрав хрест як спосіб нашого порятунку та відкуплення. Через хрест Христовий є радість усьому світу. Він нас не пригнічує, він нас підносить до неба. Він пригнічував Ісуса, Він для Нього був знаком терпіння, але для нас він є знаком сили та радості.

Хрест під ударами ворогів

Старші люди памʼятають, як під час радянських переслідувань вороги намагалися у першу чергу нищити хрести, забираючи їх звідусіль, щоби хрест зник з людських очей. Хрест — це проповідник віри і Божої любові. Коли ми на нього дивимося з вірою, з пошаною, він нам може більше про Бога навчити, ніж найкращий філософ чи проповідник. І от щоби людина не мала такого проповідника, вороги в першу чергу старалися зняти і знищити хрести.

Нам може видаватися, що ті страшні часи вже далеко в минулому і людина більше ніколи не повернеться до такого брутального зневажання Бога і людської гідності. Але, на жаль, так не є. Окупанти, які прийшли сьогодні на нашу землю, поводяться подібним чином, хоч часом називаються християнами. Вони вже знищили понад 700 храмів. Чому? Навіть, якщо не брати їх до уваги, ми напередодні цього свята читали сумну новину про те, що у католицькій Польщі, у Легінці, з купола українського храму зрізали хрест. Чиясь нечестива рука посягнула на Боже знамено любові і перемоги. Ми не знаємо мотивів цього злочину, але можливо, цим вчинком українцям хотіли сказати: ви не маєте права на Господній хрест, ви не є гідними бути під його охороною.

Дороговказ для щоденного життя

Однак, це не так. Святкуючи сьогоднішнє свято, ми хочемо подякувати Богові за те, що вчинив нас гідними, що прийняв хресну смерть також і за нас з вами. Він нас із хресної жертви не виключив, Христос помер за всіх.

Вшановуючи сьогодні це знамено Божої любові, просімо, щоби Господь, насамперед, зміцнив нашу віру, аби ми не соромилися її визнавати, зокрема, через знак святого хреста. Не стидаймося його… Нехай у наших помешканнях буде святий Господній Животворчий Хрест, нехай він буде на наших грудях.

Починаймо і закінчуймо ним добрі діла. Нехай знак святого хреста передує нашій трапезі. Диявол і Божі вороги перед хрестом тремтять, тому маючи таку зброю і захист, вдаваймося до нього якнайчастіше. Нехай Святий Хрест воздвигається повсякчасно, щоби захистити нашу рідну землю і народ. Нехай у тіні хреста кожна людина знайде потіху, радість і Божу охорону. Амінь. Слава Ісусу Христу!

† Григорій Комар,
апостольський адміністратор Апостольського екзархату в Італії