«Нехай палає наша віра та щира молитва, але ніколи не горить наша Матір — земля», — владика Михаїл Колтун

м. Жовква, 17.04.2021
Вих. No 21–101

СЛОВО НА ЗАХИСТ ЖИТТЯ ДО ВСІХ, ХТО ЖИВЕ НА ЗЕМЛІ

Сонце на всіх одинаково світить.

Дорогі в Христі брати і сестри! Устами Вашого священика, що з церковного амвону читає сьогодні Вам це послання, звертаюся до Вас. Моє сьогоднішнє звернення до Вашої громади є голосом на захист усього живого, на захист життя. Промовляю до Вас не вперше, адже у своїх попередніх посланнях, наших зустрічах в часі візитацій, на прощах та паломництвах, я завжди навчав Вас
фундаментальних трьох речей: любові до Бога, любові до ближнього і любові до всього сотворіння.

У цьому останньому вияві любові, яскраво виражаються перших два. Адже хіба можемо ми правдиво шанувати Бога, а зневажливо ставитись до Його творіння? Хіба правдивою буде любов до ближнього, коли нищимо світ, у якому цей ближній проживає?

Споглядаючи на масові підпали сухої рослинності, чорні і спустошені від вогню узбіччя доріг та полів, звертаюся до вас із закликом: не чинити кривди всьому живому — не палити сміття, сухостою та залишків сухої рослинності. У Святому Письмі Господь каже нам: «Небо — престол мій, земля ж — підніжок ніг моїх… (Ді. 7, 49). Що ж робиш, брате і сестро? Схаменися! Нащо палиш землю, яка тебе годує? Для чого отруюєш повітря, яким дихає усе живе? Невже хтось думає, що Бог створив щось зайве? Відповідь на це питання знайдемо у словах Папи Франциска, який каже: „… кожне творіння має власне призначення. Жодне не є зайвим… Бог написав безцінну книгу, літерами якої є безліч сотворінь, що існують у всесвіті“ (Laudato Si, п.84, п.85).

Бог відкривається людині у Святому Письмі, але й через світ, як творіння Боже, ми пізнаємо Його як Творця. Кожної Літургії ми кажемо ці слова у Символі Віри: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого». Тож, визнаючи це у словах, жити маємо також вірою.

Апостол Яків навчає нас, що «… віра без діл мертва» (Як. 2, 26), а тому кожен християнин покликаний свідчити своїм життя та вчинками про віру Бога Творця. Зрештою, «Який світ ми хочемо залишити тим, хто прийде після нас, дітям, яких зараз виховуємо?» (Laudato Si п.160).

Погодьтесь, дорогі в Христі, на це питання ми відповідаємо також не словами, а вчинками життя свого. Нехай ці вчинки будуть такими, щоб нам не прийшлося посоромитися, коли станемо перед лицем Господнім. Пам’ятаймо також, що в силу свого християнського покликання ми не можемо мовчати на гріх, не можемо уникнути відповідальності, адже як каже наш катехизм «Відповідальність за все творіння лежить на людині…» (Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха п. 991».

Завершую своє послання словами Папи Франциска: «Сонце і місяць, кедр і маленька квітка, орел і горобець — їх безмежна різноманітність і нерівність означає, що жодне з творінь не є самодостатнім. Вони існують лише в залежності одне від одного, щоб взаємно доповнювати одне одного, служачи одне одному» (Laudato Si, п.68).

Прийміть і моє служіння, що виявляється у цьому пастирському слові на захист життя на Землі. Нехай палає наша віра та щира молитва, але ніколи не горить наша Матір — земля. Нехай за наше бережне ставлення до всього божого створіння вродить нам сторицею у благословенні для життя, здоров’я і нашого спасіння!

Благословення Господнє на Вас!

† Михаїл Колтун,
єпарх Сокальсько-Жовківський