#НазустрічВоскресінню 9. Я краще вдома помолюся…

6 лютого 2023

#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!

#НазустрічВоскресінню 9. Я краще вдома помолюся…

«Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар» (Лк. 18, 10).

Не раз чути від не надто ревних християн такий аргумент: «Бог є всюди, навіщо йти до церкви, де, на додаток, хор не завжди співає мелодійно, люди тиснуться, а священник не найкраще проповідує. Я краще вдома помолюся… Тим більше, що останніми роками є чимало трансляцій онлайн з наших храмів і парафій».

Трапляється, що несприятливі зовнішні обставини, як от нещодавні обмеження, пов’язані з пандемією, дають додатковий аргумент для такого міркування. Чеський філософ-дисидент о. Томаш Галік назвав цей важкий період нашої новітньої історії, «Часом порожніх храмів»…

Втім, для нас, християн, є життєво незамінною і конечною участь в спільнотних богослуженнях у храмі. І диявол та його слуги теж добре це розуміють і протидіють там, де тільки можуть: згадаймо хоча б період комуністичних переслідувань, коли тоталітарний режим вдавався навіть до фізичного нищення християнських храмів, щоб Христові учні не могли збиратися на Євхаристію та інші богослуження.

Живої участі в Літургії не може повністю замінити жодна трансляція по телевізору чи в інтернеті. Ці останні способи завжди є вимушеними, надзвичайними і розраховані на осіб, які справді не можуть прийти до храму на молитву, як от хворі чи старенькі. Папа Франциск в розпалі пандемії слушно застерігав, що «віртуальна Церква» — це не справжня Церква, бо Бог не є віртуальинй, але реальний і Ісус вмер на Хресті не віртуально, а реально. Тому для християн реальна участь в Службі Божій це можливість вступити в реальний зв’язок з живим реальним Богом.

Віра зароджується, передається і плекається у живій спільноті. Господь сказав: «Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них» (Мт. 18, 20). Друга віруюча людина, яка зі мною молиться у зрамі, стає неначе таїнством, завдяки якому я можу пережити близькість Воскреслого Спасителя.

У віртуальному «храмі» наша участь в Літургії є не повною ще й тому, що ми не можемо прийняти Євхаристію — Св. Причастя. А це — не просто сповільнює динаміку духовного життя, але й становить небезпеку для вічного спасіння християн. Адже Господь сам сказав: «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я — в ньому» (Йо. 6, 54–56).

Під час спільної молитви на Літургії за дійсної, а не віртуальної присутності, спільнота переживає досвід Пятидесятниці, Зіслання Святого Духа: «А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Діяння 2, 1–4).

То ж цінімо можливість бути в храмі на молитві та користаймося з кожної нагоди, щоб прийти до храму помолитися. Так будемо підтримувати життя усієї Церкви, яка є єдиним Тілом і, будучи зібраною на молитві, «єдиним серцем і єдиними устами» прославляє Бога.

«Які ж то вони любі, твої шатра, Господи сил! Знемагає моя душа й прагне До дворів Господніх! Серце моє й моє тіло радіють живим Богом. Навіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят: а я жертовники твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже! … Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.… Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на тебе! (Пс. 84, 1–4.11.13).

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії