#НазустрічВоскресінню 71. Сім слів Ісуса на Хресті. Милосердя
#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!
«Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в Раю» (Лк. 23, 43).
Ісусова молитва про прощення відкрила шлях до раю грішникам усіх часів. А першим, хто увійшов крізь ці відкриті двері Божого милосердя, став розбійник, що висів по Його правиці. Ми називаємо його «добрим розбійником», бо він в своєму плачевному стані все ж прийняв спасенну Божу благодать і пізнав в Ісусі когось набагато більше, ніж спільника по болю, навіть когось більше, ніж просту людину, яку безпідставно засудили на цю жахливу смерть, — він розпізнав у Ньому свого Спасителя, тому й звернувся до нього ім’ям «Ісус», — що означає «Бог спасає»: «Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство!» (Лк. 23, 42).
Розбійник апелює до пам’яті Бога. Він інтуїтивно відчуває, що Бог не є злопам’ятним, бо ж чув, мабуть, заступницьку молитву Ісуса, якою Він щойно молився до Отця про прощення для ворогів. Він бачить в Ісусі Того, Хто ніколи і за жодних обставин не забуває про своє створіння, навіть якщо від нього відвернулося суспільство, друзі чи найближчі рідні люди: «Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях.» (Іс. 49, 15–16).
Людська злоба вирила на долонях Божого Сина глибокі рани — знаки гріха. Проте Господь носить на своїх долонях рівно ж імена всіх своїх дітей — як знак Його вірної і безумовної любові, яку не можуть перекреслити ніякі людські злочини, провини і гріхи. Розбійник звертається до цієї милосердної і вірної пам’яті Бога і отримує запевнення спасіння. Яке велике Боже милосердя! Яка велика Божа милість! Як легко Бог зворушується на найменший відрух каяття і на молитву про прощення. Це та «слабинка» Бога, яка є соломинкою спасіння для кожного, навіть найбільшого злочинця.
«Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння», — каже Священне Писання, і пояснює: «бо Господь не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння» (2 Пет. 3, 15.9). Боже серце відкрите для усіх, а Божа любов вміє чекати, бо вірить в силу покаяння, яке може стати для багатьох ключем до раю.
Колись в раю дерево через непослух першого Адама спровадило на людський рід смерть; сьогодні хресне дерево, на якому висить Другий Адам — Христос, стає життєдайним для усього людства. Колись людина через непослух віддалилася від Бога; сьогодні грішник повертається до Бога через покаяння і чує запевнення про перебування з Богом назавжди у Раю: «Сьогодні будеш зі мною у Раю».
Дякую Тобі, Ісусе, за Твою довготерпеливість і за Твоє безмежне милосердя до мене і до всіх людей! Навчи мене ніколи не закривати для нікого можливості навернення і покаяння, і тим самим — спасіння. Даруй мені ласку щасливої смерті і дай мені в остатній миті мого життя почути в серці Твій ласкавий голос, божественну обітницю: «Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зі мною в Раю!»
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії