#НазустрічРіздву: День 37. Знайти Пречисту Богородицю

4 січня 2022

#НазустрічРіздву — це авторський духовний медіапроєкт владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії. У ньому єпископ прагне спільно із усіма людьми доброї волі благодатно та ефективно переживати кожен день Різдвяного посту на шляху до світлого празника Воплочення Божого Сина. Тому з усіма своїми фізичними та духовними силами вирушаймо у спільну мандрівку віри із владикою Богданом!

#НазустрічРіздву: День 37. Знайти Пречисту Богородицю

«... і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;… Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк. 2, 16–19).

Наближаючись разом з пастирями до вертепу, і ми знаходимо тут в першу чергу Богородицю, Марію, Матір Божу. Тут, у вертепі, не тільки народився Божий Син, тут також «народилася» Марія як Мати, як Богородиця, як Мати Божа. Бо матір’ю у повному сенсі цього слова жінка стає саме тоді, коли народжує дитину.

У Ній здійснилося пророцтво Ісаї, який заповідав: «Ось Діва зачала і породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог!» (пор. Іс. 7, 14; Мт. 1, 23). Але перш ніж Бог народився від Пресвятої Богородиці, і став «Богом з нами», Він став «Богом з Нею». Про це навчають Отці Церкви, кажучи, що перш ніж Марія зачала Сина Божого в своєму лоні від Святого Духа, Вона «зачала» Його в своєму серці, з’єдналася з Ним в досконалий спосіб, удостоївшись почути від Архангела Гавриїла в день Благовіщення таке привітання: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!» (Лк. 1, 28). То ж ми слушно молимося наприкінці Акафісту Благовіщенню, звертаючись до Богородиці: «Бо через Тебе був із нами Господь сил, через Тебе пізнали ми Сина Божого й удостоїлись святого Тіла і пречистої Крови Його»… Від того моменту, коли Бог народився від Пречистої Діви, всюди там, де ми знаходимо Її, ми наближаємося до Ісуса, ми відкриваємо Його присутність і єднаємося з Ним.

Ця унікальна роль і покликання Марії в історії спасіння — бути Матір’ю Бога — є однією з найважливіших правд нашої віри. Коли ми йдемо до Ісуса і прагнемо Його зустріти, ми перш за все зустрінемо Марію, Богородицю, Його Пречисту Матір. Чому? Бо так захотів сам Бог! Дорога до Ісуса, на якій немає Матері, не є дорогою християнською, не є дорогою Божою. «Якби ми відкинули Марію, ми б ніколи не мали нашого Господа, — слушно твердить один відомий американський проповідник, а відтак продовжує цю думку, вказуючи на божественний вибір Пресвятої Богородиці на Матір Сина Божого, — У нас ніколи не було б нашого Божественного Господа, якби Він не вибрав Її» (Ф. Д. Шін, Марія — перша любов світу, укр. пер., 60).

Пастирі, зустрівши на порозі Богородицю, не відкинули Її, але «знайшли», тобто відкрили для себе Її унікальну місію і роль, прийняли Її та скерували до Неї слово радості, розповідаючи з захопленням все те, що їм було об’явлено про це Дитя, Яке Вона привела на світ. Знаменно, що не тільки пастирі потребують Марії, щоб наблизитися до Ісуса, — Вона сама відкритим серцем приймає свідчення убогих пастирів, щоб ще глибше увійти у таїнство народження Христа-Спасителя: «Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк. 2, 19).

У всій своїй поставі Богородиця є образом досконалого християнина, людини віри і цілковитої довіри до Небесного Отця. Вона нас вчить з покорою приймати до свого серця Слово Боже, яке походить не лише з непорочних уст Архангела, але і з уст простеньких і убогих пастушків, які, хоч не закінчували риторських шкіл чи богословських семінарій, все ж у своєму серці несуть крізь віки полум’я живої віри та з радістю діляться нею з тими, кого стрічають і «знаходять» на своїх дорогах.

Велич Марії — у її покорі; Її святість — у досконалому сповненні волі Божої: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38), — і в цьому моменті Вона зачала, щоб у відповідному часі породити, стати Матір’ю Божого Сина. Ми теж можемо стати у Святому Дусі «матерями» нашого Господа, приймаючи Його Слово до нашого серця, та вірно сповняючи Божу волю в нашому житті, так як сам Господь це заповів: «Хто моя мати і хто брати мої?» Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.»» (Мт. 12, 48–50).

Тому відкриймося усім нашим єством на дар Марії, Богородиці. Це — найпрекрасніший передріздвяний подарунок, який Господь нам дав, щоб ми могли легше віднайти Його посеред темної ночі невірства і скептицизму, яка нераз огортає наш світ і наближається до наших душ. Господь Ісус ще раз подарує нам Її, коли з престолу свого Хреста, довершуючи діло нашого спасіння, скерує свій погляд і своє слово до Неї, вказуючи на свого улюбленого учня: «Жінко, ось син Твій!», а до Йоана: «Сину — ось Мати Твоя!» (пор. Йо. 19, 26–27). Яке велике щастя, який великий дар: Мати Ісуса є також нашою Матір’ю! У ці різдвяні дні, вітаючи Новонародженого Спаса світу, вітаймо і Її, нашу Небесну Неньку, словами наших молитов і нашої колядки:

Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
І з Дитятком тут витають
Марію.
І ми тоже поспішім,
Богу дари принесім,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо
Марію.

Молитва

«Чим Тобі, Христе, віддячимось за те, що Ти задля нас з’явився на землі як людина? Кожне бо створіння, що Тобою постало, воздає Тобі подяку: ангели — співання, небо — зорю, мудреці — дари, пастухи — сповіщення чуда, земля — вертеп, пустеля — ясла, а ми — Матір-Діву. Споконвічний Боже, помилуй нас!» (Стихира Вечірні Різдва Христового).

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae