«Нам потрібне серце, яке є протиотрутою від байдужості»: Різдвяне послання владики Івана Кулика

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Івана Кулика,
єпископа Кам’янець-Подільської єпархії УГКЦ

Всесвітліші і всечесніші отці!
Преподобні ченці і черниці!
Возлюблені в Христі брати і сестри!

День Різдва Христового — це свято народження на землі Божого Сина, Ісуса Христа. У день, коли земля побачила свого Спасителя, ми зупиняємося на порозі здивування перед однією з найбільших подій в історії світу. І ми чуємо заклик псалмопівця: «Воскликніте Господеві, вся земля, співайте ж імені Його, віддайте славу хвалі Його» (Пс. 66 (65), 2). Сьогодні ми святкуємо радість, що Бог промовив до нас через свого Сина (пор. Євр 1, 2). Божество і людство зустрічаються, непоєднуване поєднується: «Небо і земля нині з’єдналися, коли Христос народився; нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла; нині, задля чоловіколюб’я, з природи невидимий, став видимий тілом» (стихира Різдва, на Литії). Божий Син приймає людську природу, щоб людину піднести до слави Божественного життя. «Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Йо 1, 14), щоб ми всі, як смиренні вифлеємські пастухи, йшли за Правдою-Христом. Святий Григорій Назіянський каже: «Син Божий приймає убогість мого тіла, щоб я міг отримати багатство Його Божества. Він відмовився від своєї слави, щоб я мав участь в Його повноті».

Син Божий, споконвічний Бог, рівний Отцю і Духові, не мав потреби ні в чому, адже Божество абсолютне. Він не потребував сходити на землю, тим паче ставати людиною, але вчинив це з невисловної любові до нас, тому що ми цього потребували: «Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був, і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб’я» (стихира Різдва, Вечірня).

Бог з небесних висот, із повноти вічної слави, ступає на землю, сягає самого днища, на якому знаходиться людина. Ставши подібним до нас у всьому, крім гріха, Він приймає нашу убогість і наше нещастя, сльози, тривогу і самотність. З іншого боку, людина піднімається вгору, досягаючи висот Божого життя. «Бачивши Ісус, як через гріх зотліла в людині Божа подоба, прихилив небеса і зійшов, та незмінно поселився в дівичому лоні, щоб у нім обновити упалого Адама», — співаємо на Вечірні свята Різдва Господнього.

Бог, що народився на землі, через своє втілення в певний спосіб з’єднався з кожною людиною. Ми також повинні єднатися одне з одним, бути спільнотними. Бо ніхто не може жити у відстороненні та змагатися з життєвими викликами наодинці. Нам потрібна спільнота, яка б нас підтримувала, допомагала, та в якій ми допомагаємо одне одному дивитися в майбутнє. Ми покликані розбудовувати правдиву спільноту у себе вдома, у парафії, на місці праці. Нам потрібне серце, яке є протиотрутою від байдужості, якої так багато навколо нас і в нас. Святіший Отець Папа Франциск зазначає: «Одна з небезпек байдужості полягає в тому, що вона стає звичністю, мовчки просочується в наше життя та оцінює цінності. Ми не можемо звикнути до байдужості. Байдужа людина закрита для нових речей, які пропонує Бог». Різдво Христове вчить нас не бути байдужими, нікого не відсторонювати, адже Господь прийшов поміж нас, єднаючи нас з собою, Богом, та нас між собою, щоб ми стали єдиною спільнотою спасенних.

Не можна святкувати народження Бога, Який є Життям, не поважаючи життя кожної людини — життя дитини у лоні і тієї, яка вийшла з лона, життя недужої і вбогої людини, життя літньої та відкиненої особи. Бог рождається, щоб дати нам свободу, розвіяти темряву навколо нас і дарувати нам себе. Він хоче, щоб ми позбулися млявості, нудьги і страху та заново відкрили наснагу до життя та віру.

Нехай превічний Бог, воплочений у мале Дитя, наповнить ваші серця певністю, що наш Небесний Отець є Богом милостивим, що Його милосердя охоплює всіх людей, і що Його милість безконечна, а Царство вічне, просторе та відкрите. Нехай радість, яку Син Божий приніс з неба, буде вашою радістю, мир, про який співали ангели на Різдво, стане вашим миром, а спасіння, принесене Народженим у Вифлеємі, вашим спасінням.

Благословення Триєдиного Бога на вас, «щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні, щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога» (Кл 1, 9–10)!

Христос Рождається! Славімо Його!

† Іван Кулик,
єпарх Кам’янець-Подільський

Дано в Хмельницькому,
при катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці,
у день пам’яті святого пророка Агея,
29 грудня 2021 року Божого