«Наближаймося до Бога, віддаляючись від гріха!» — митрополит Ігор Возьняк
«Коли батько земний показує таку прихильність до негідного та гріховного сина, то набагато більше Господь любить й прощає кожній людині, яка кається й повертається на дорогу спасіння. Бог любить грішників й милосердиться над ними, Син Божий помер на хресті ради нашого спасіння; помер за грішників, а не за праведних. Наближаймося до Бога, віддаляючись від гріха!» До цього закликав архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк під час проповіді у Неділю про блудного сина, яка співпала із святом Трьох святителів — Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Златоустого, 12 січня 2023 року.
Наша Церква цього недільного дня прославляє життя та праведність святителів, великих архиєреїв: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого. Це свято святкують в один день, як трьох великих святців, які творили багато духовного добра у святій Церкві та в народі. Хоч для їхнього вшанування Церква пропонує окремі святкові дні, які призначені для відзначення їхньої святості, однак, їх зібрали спільно в одне свято, щоб прославити, піднести та оспівати їхню повну відданість Богові!
Три святителі: мета життя — спасіння своєї душі
Дуже цікаво те, що святителі не прожили довгого життя, бо лиш святий Григорій Богослов сягнув віку 64 роки, Златоуст — 60, а праведний Василій Великий — 50! Однак, вони написали дуже багато богословських рόзвідок, глибоких духовних творів та різного роду відважних трактатів. Хоч би твердження святого Василія, що комахи не мають легень, бо дихають просто через тіло.
Ці троє святителів були глибоко віруючими в Бога, вченими та простими людьми. У них побутувала лиш одна мета: спасати свою душу, осягнути спасіння та вічну нагороду! Їх не цікавили посади, багатства, гроші, положення, визнання у світі, оцінка людей; ні, — вони тремтіли та журилися одною метою: спасінням своєї душі!
Ікона трьох святителів - Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Златоустого
Практика любові до ближніх та проповідь Пресвятої Трійці
Святителі проходили мимо грошей, великих цінностей та посад; це не було в полі їхнього життя, бо цікавилися одним: спасінням душі! Ці святителі трудилися над тим, щоб зростати у вірі до Бога, вони старалися покладати всю свою надію на Господа. Практикували любов до ближнього і ще — їм приходилося дуже багато терпіти задля любові до ближнього. Їх не любили, переслідували, підозрювали, усували, принижували, тощо, а святі архиєреї відзивалися до своїх ворогів із приємністю та пошаною, показували щиру любов та прихильність до ненависників. Чому так? Бо святі особи не шукають вигоди для себе, таким особам лише одне на думці: виконати волю Господню та осягнути вічну щасливість!
Ці святці боролися проти різного викривленого вчення про Бога, Пресвяту Трійцю, тощо, навчаючи, що один Господь, а Особи Божі — три. Вони боронили вірних, щоб не піддавалися облудним наукам, висвітлюючи правду про життя та творчу діяльність Пресвятої Трійці. Святі архиєреї були найбільш освіченими людьми свого часу, які горіли жагою до здобування знань та пізнання Бога. Вони практикували любов до ближніх, уникали всяких компаній, в яких молоді люди наражали своє життя образу Господа. Молімося до цих святих, засилаймо до них наші моління й благаймо їх про заступництво перед Богом за наш народ, за мир в Україні, злагоду та каяття за вчинені беззаконня, за єдність між народами.
Притча про блудного сина
Ми стоїмо перед дверима Великого посту — сьогодні уже неділя Блудного сина. Святий євангелист Лука описав притчу про блудного сина, яку розповів Ісус Христос. Батько мав двох синів, яких добре виховував та дбав про них. Молодший чомусь захотів покинути батька та брата, забираючи свою частку майна, й віддалився далеко від дому. З часом прогайнував усе майно, не жив чесно, не дбав за себе та про свою душу. Дожився до того, що пас свині та їв те, що споживали поросята. Впав дуже низько і морально, і матеріально. Шукав сам виходу із ситуації, бо друзі покинули його, й ніхто нічого не радив. Схаменувся, згадав про дуже дорого та благого батька, який про нього пам’ятав та очікував на повернення. Покаявся, повернувся до свого батька і був радо прийнятий отцем.
Старший син повертався з поля, почув співи й танці. Довідався, що повернувся його брат. Обурився, навіть батька не бажав слухати, щоб увійти та спільно веселитися. Закидав батькові, що він ніколи не справив йому такого прийняття. З уст старшого брата не було чути слів: «батько та брат», лише «ти, тобі, твій», тощо. Виявилося, що старший син, мабуть, віддалився ще дальше від батьківської любові, хоч перебував з татом, ніж молодший, що був віддалився?! Молодший покаявся, ожив і знайшовся, а старший тривав у своєму самолюбстві та в грішній завзятості.
Бога не потрібно боятися, слід гріху лякатися
Кожна людина має шанс повернутися до Бога, незважаючи на важкість своїх гріхів та беззаконня. Бог знає, що ми порох: «Він не зробив з нами згідно з нашими гріхами, ані не віддав нам за нашим беззаконням» (Пс. 102, 10). Бога не потрібно боятися, слід гріху лякатися. Коли батько земний показує таку прихильність до негідного та гріховного сина, то набагато більше Господь любить й прощає кожній людині, яка кається й повертається на дорогу спасіння. Бог любить грішників й милосердиться над ними, Син Божий помер на хресті ради нашого спасіння; помер за грішників, а не за праведних. Наближаймося до Бога, віддаляючись від гріха!
Святий апостол Павло пригадує: «… ваші тіла є храмом того Святого Духа…» Бережімо доброго стану нашої душі, щоб звільнятися від засилля демона, служачи доброму та милосердному Богу. Часи — важкі, лукаві, а Господь — завжди добрий та милосердний!
Добрий Господи, помилуй нас грішних! Пресвята Богородице, вимоли у Господа дару закінчення війни в нашій державі!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський