СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Володимир Війтишин посвятив храм Різдва Пресвятої Богородиці у селі Пшеничники
У неділю, 24 серпня, у селі Пшеничники, Долинського протопресвітеріату, відбулося урочисте посвячення нового храму Різдва Пресвятої Богородиці. Святкове моління очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин.
Урочистості розпочалися із зустрічі митрополита Володимира на подвір’ї святині, де його вітала місцева молодь разом із духовенством. Після цього відбувся Чин освячення храму. У цьому часі відбулося освячення престолу й церкви зсередини, а опісля цього всі присутні процесійно обійшли храм із мощами святих. Про це повідомляє Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Під час Архиєрейської Літургії владиці Володимиру співслужили протопресвітер Долинського протопресвітеріату о. Зореслав-Іван Котович, адміністратор парафії о. Віталій Семанів та чисельно зібрані душпастирі. Співом моління супроводжували монахині Згромадження Сестер Пресвятої Родини.
У своїй проповіді митрополит наголосив на важливості прощення, цитуючи слова Євангелія: «Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця». Він пояснив, що апостол Петро, почувши притчу, запитав: «Скільки разів треба прощати ближньому — чи не сім?». Але Ісус Христос поправив його: «Ні, друже, не сім, а сімдесят по сім», тобто прощати завжди.
«Якщо хочемо бути Божими дітьми, добрими християнами, відкидаймо від себе всяку злобу, всякий гнів, щоб сонце ніколи не заходило у гніві нашому», — додав архиєрей.
Владика пояснив, що справжнє християнське життя потребує щоденного прощення, а ця вимога відображає Божу волю і заклик до єдності та милосердя. Він нагадав, що коли ми йдемо до жертовника, потрібно спершу помиритися з братом, якщо він має щось проти нас (Мт. 5, 23–24).
Також митрополит звернув увагу на важливість будівництва храму як духовного звершення: «Побудувати церкву означає здійснити діло надзвичайної святості: звести місце перебування Бога, серед людських дітей, створити місце молитви, спорудити святий вівтар, де до Всевишнього линутиме не тільки хвала і подяка людських сердець, але і стогін страждання, розчарувань та жертв, які супроводжують людське існування. Побудувати церкву означає також звершити діло, яке свідчить про нашу любов до ближнього».
Владика Володимир зазначив, що храм є місцем молитви, натхнення для добрих діл та щедрого милосердя. Він наголосив, що участь парафіян у його будівництві — особливий духовний привілей, який назавжди вписує їхні імена в історію парафії та архиєпархії.
Після Літургії були зачитані грамоти, які митрополит вручив для жертводавців та будівничих храму. Опісля цього о. Зореслав та о. Віталій подякували владиці Володимиру за теплий батьківський візит та освячення храму.
На завершення у святині прозвучала молитва «Боже Великий, Єдиний», а на подвір’ї духовенство відслужило панахиду за всіх загиблих Героїв України, яку у День Незалежності України підносили у всіх храмах архиєпархії.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
