СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Володимир Війтишин очолив моління у 120-літній парафії Різдва Пресвятої Богородиці м. Долина
«Різдво Пресвятої Богородиці є початком сповнення всіх обітниць, якими проживали люди протягом тисячі років. Її Різдво — це відкриття тієї закритої тайни, що була від віків приготована на славу і спасіння людського роду». Такими словами звернувся до вірних архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин у світлий празник Різдва Пресвятої Богородиці, 8 вересня.
Цього дня архиєпископ здійснив візит у 120-літню парафію Різдва Пресвятої Богородиці м. Долина, де уділив священничі свячення пʼятьом дияконам — Назару Ткачишину, Андрію Пришляку, Олексію Мазуру, Дмитру Третяку та Івану Цимбалістому. Про це повідомляє Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Спершу на подвірʼї святині владику тепло зустріли діти й парафіяльна громада на чолі з парохом о. Іваном-Зореславом Котовичем, протопресвітером Долинського протопресвітеріату. Згодом митрополита Володимира запросили до храму, де розпочалося урочисте зодягання, а відтак — Божественна Літургія.
Під час моління владиці Володимиру співслужили о. Іван-Зореслав Котович, о. Дмитро Шмігель, протопресвітер Бурштинський, о. Василь Дзяйло, протопресвітер Болехівський, о. Володимир Майка, протопресвітер Брошнівський, а також запрошені священнослужителі архиєпархії.
Свято радості і надії
Звертаючись до присутніх із проповіддю, митрополит роздумував над величністю події народження Пресвятої Богородиці:
«„Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній…“, — такими словами оспівує сьогодні свята Церква прихід на світ маленької Марії. А з Її приходом радістю наповнилась і вбога хатина стареньких родичів Йоакима й Анни. Подія народження Пречистої Діви Марії для нас, християн, є дуже великою і дорогою, бо прийшла на світ Матір Самого Спасителя — запорука і надія нашого вічного спасіння».
«Радістю сповнені сьогодні наші серця, бо настав особливий день — день храмового свята для вашої парафії. Пресвята Богородиця в особливий спосіб опікуєтеся нами. А ми, як вірні діти, прийшли Її привітати своїми щирими молитвами, немов бажаємо сплести гарний вінок, щоб покласти його до ніг нашої найкращої Матері. Сьогодні ми своїми серцями перебуваємо ближче до Небесної Матері, а Вона — ближче до нас», — підкреслив проповідник.
Початок сповнення всіх обітниць
За словами архиєрея, Різдво Пресвятої Богородиці наш український народ святкує вже більше тисячі років, і вже понад тисячу років Пречиста Діва Марія перебуває зі своїм народом і опікується ним.
«Цей празник ми завжди святкуємо сповнені радістю та сподіваннями на краще. Різдво Пресвятої Богородиці є початком сповнення всіх обітниць, якими проживали люди протягом тисячі років. Її Різдво — це відкриття тієї закритої тайни, що була від віків приготована на славу і спасіння людського роду», — мовив владика Володимир.
120-літній осередок духовного життя
На завершення проповіді митрополит підкреслив, що храм Різдва Пресвятої Богородиці був збудований у 1906 році та пережив австрійську добу, дві світові війни і радянський атеїзм. Архиєпископ підкреслив, що понад століття ця святиня залишається осередком духовного життя. Згадуючи ювілей храму, Владика віддав шану тим людям, які звели цей дім Божий, а також подякував нинішньому братству, сестринству й усім вірним, які продовжують дбати про святиню.
Пресвітерські свячення
Згідно з церковним приписом, після Великого входу відбулися пресвітерські свячення. Кандидати виголосили Символ Віри та склали присягу. Опісля владика Володимир звершив молитви ієрейських свячень і облачив новопресвітерів у священничі ризи — епитрахиль і фелон. Також новоієреї отримали служебник, дискос та чашу. Згодом вони стали до престолу й спільно з іншими душпастирями співслужили архиєреєві під час Божественної Літургії.
Опісля моління митрополит звернувся із словом привітання до нововисвячених ієреїв та побажав їм ревного й молитовного служіння у Христовому винограднику. Своєю чергою новопресвітери висловили вдячність Архієпископу за батьківську опіку та провід, а також подякували батькам та рідним за постійну підтримку у дорозі до священства.
Крім цього, з нагоди 120-літнього ювілею святині митрополит Володимир вручив привітальні грамоти для пароха та всієї спільноти храму, а також для керівників парафіяльних хорів.
Згодом у храмі лунало многоліття, а владика Володимир уділив присутнім архиєрейське благословення. Насамкінець усі єдналися в молитві за нашу Батьківщину-Україну, виконуючи духовний гімн «Боже великий, єдиний».
Довідка
На місці сучасної ділянки або поруч із нею з 1648 року стояла давня дерев'яна церква, зведена на початку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Вона прослужила громаді близько 250 років і на кінець XIX століття дуже постаріла.
У 1896 році греко-католицька громада Долини вирішила звести новий великий мурований храм. Оскільки ґрунти в цій місцевості були м'якими й заболоченими, під фундамент будівлі забивали 5–6-метрові дубові палі. Основні будівельні роботи завершили у 1906 році, тоді ж новозбудовану церкву урочисто освятив митрополит Андрей Шептицький.
Споруда є тринефною, п'ятикупольною, хрещатою в плані. Її довжина становить близько 32 м, ширина — 22 м, а висота до хреста — 32 м. Фасади прикрашені пілястрами, а головний вхід акцентований фронтоном, що спирається на колони.
Оздоблення інтер'єру через Першу світову війну та складні міжвоєнні роки затягнулося до 1930-х років. У 1932 році стіни храму розписали відомі художники Павло Ковжун та Михайло Осінчик, використавши пастельні блакитно-жовті тони з геометричними та рослинними орнаментами. Трьохярусний різьблений іконостас виготовили у 1934 році. Образ Божої Матері в апсиді створила у 1925 році художниця Ірина Величковська-Шухевич (дочка місцевого священника о. Величковського).
На території поруч із храмом збереглася двоярусна дерев'яна дзвіниця, яка залишилася ще з часів старої церкви XVII століття і є окремою пам'яткою архітектури.
16 квітня 1991 року Божественну Літургію у цій церкві відправив блаженніший Мирослав Іван кардинал Любачівський, який народився саме в Долині.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
