СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Ігор Возьняк: «Віримо, що несемо хрест Божої перемоги!»
«Просімо ще рівніше Богородицю, благаймо її, щоб випросила у свого Сина закінчення війни. Хай Бог завершить війну так, як найкраще знає він! Бог — наш мир, наша перемога, наша любов!» Такими словами звернувся до вірних під час проповіді у неділю після Воздвиження, 17 вересня 2023 року, архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк.
Ісус Христос дуже любив своїх учнів. Навіть те, що знав про зраду апостола Юди, не зупиняло його в любові до них. Він натякав різного роду словами, щоб зупинити учня в віроломності, але той не сприймав заходів Ісуса. Гроші затемнили світло його ума і учень йшов напролом зі своїм намірами. Коли Господь наголошував на зраді одного із дванадцятьох, той апостол відізвався разом з іншими: «… Чи то часом не я, Учителю? …» (Мт. 26, 25). Добре знав, що він таким запитом намагався зняти із себе підозри. А Ісус відсилав до нього промені любові, бо він прийшов у світ, щоб усіх спасти.
Безцінний скарб — наша душа
Господь старався навчати учнів та присутній народ простого, але глибокого духовного життя. Він — Син Божий, тому ставив своє життя за приклад і кликав: «Хто хоче за мною іти, хай зречеться себе самого, візьме свій хрест та йде за мною» (Мр. 8, 34). Слова Господні вказують на те, що йти за Ісусом, несучи свій хрест життя, тісно пов’язане зі спасінням душі. Господь радить поставити спасіння душі на перше місце у своєму проживанні. Воно важливіше не лише від безжурного і в достатках життя, але навіть здобуття усього світу не зрівняється з ціною спасіння душі! Ось який безцінний скарб, безсмертну душу, дарував Господь, Небесний Батько, кожній особі, яка зачалася в лоні матері.
Демонська злоба і теперішня війна
Ми з вами переживаємо час лютої війни, яку розпочав російський агресор проти нашої України. Нам відомі, насамперед, втрати людського ресурсу, людей, зокрема осіб молодого, продуктивного і економічно здатного віку. Уже тисячі загинули, обороняючи свою землю, свій народ, суверенітет та право на життя, проти московських тверджень, що українців слід стерти з лиця землі. Це — геноцид XXI-го століття. Переконуємося про велике зло, яке може заподіяти одна людина, опанована демонським духом та підтримана такими ж зіпсутого духу особами. Ми свідомі того, що коли б ворог просунувся до наших місцевостей, багатьох з нас уже би не існувало?! Вороги особливо ненавидять людей західних областей України, бо ще пам’ятають про опір, який довгими роками ставили наші мужні воїни-добровольці!
Демонська злоба — це нищити, вбивати, чинити руїну, помножувати горе й нещастя, усе обертати в беззаконня, все чинити гріхом, темрявою, безладдям. Демон мислив, що, позбувшись Ісуса Христа, запанує над світом. Але Бог своїм воскресінням поламав демонські плани: встановити перемогу над світом. Ісус Христос воскрес, переміг диявола та зруйнував його задуми. Ми надіємося на те, що Господь ще сильніше стане по нашій стороні, бо ми благаємо його щоденно нашими молитвами та просьбами. Небесний Батько допоможе бійцям нашого народу так, як колись допомагав цареві Давидові, який появлявся несподівано перед ворогом і знищував його, маючи набагато менше війська.
Гюстав Доре, Гедеон збирає своїх воїнів, 1860-ті роки
Війна Гедеона із Амаликом та Мідіямом
Як воював Гедеон, прислухаючись до Господніх порад, навіть підбираючи воїнів, які своєрідно пили воду з потоку. Перед початком битви Гедеона з Мідіямом та Амаликом Господь звернувся до Гедеона, що ті, хто боїться воювати, хай відійдуть. Двадцять дві тисячі відійшли, а десять тисяч залишилося. Потім Господь наказав Гедеонові, щоб той взяв вояків й повів їх пити воду в річку. Бог так промовив до Гедеона: «Кожний, хто питиме воду своїм язиком, так, як п’є собака, поставиш його окремо, і кожний, хто клякне на свої коліна щоб пити, відлучиш його окремо» (Суд. 7, 5). На вказівку Господа Гедеон вибрав 300 осіб, що пили воду язиком, хлептали, мов собака. «І сказав Господь до Ґедеона: Трьома сотнями мужів, що пили, спасу вас і передам Мадіяма в твою руку, і ввесь народ хай відійде, чоловік до його місця» (Суд. 7, 7). Усю справу війни вирішував Бог, відібравши триста осіб з десяти тисяч, що бажали воювати. А військо Мідіяма та Амалика було численне. Ось як звучить у книзі Суддів: «І Мадіям, і Амалик, і всі східні сини отаборилися в долині, як саранча численністю, і їхнім верблюдам не було числа, але численністю були, наче пісок, що на березі моря» (Суд. 7, 12). Розуміємо, якому численному війську протистояло триста воїнів Гедеона, чоловіка, який слухав Господа й чинив його волю. Автор псалмів виразно навчає: «Якщо Господь не збудує дім, даремно трудилися будівничі. Якщо Господь не стерегтиме місто, даремно чував сторож» (Пс. 126, 1).
Фото: Павло Лоза
Наша надія на Бога і Його матір
За усім життям людини стоїть Господь, бо він знає наперед вчинки кожної людини, але він не впливає, щоб вона так чинила, бо шанує її вільний вибір! Бог теж готовий слухати моління чи благання людини, щоб допомогти її, коли вона його просить. «Просіть і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам» (Мт. 7, 7). Це — слова Ісуса Христа. Він вказує, щоб звертатися до його Небесного Батька нашими моліннями, просячи помочі. Тому в наших дуже складних обставинах, не впадаймо у розпач, не нарікаймо, лиш на Господа надіймося та від нього очікуймо допомоги!
Наша велика надія на Богородицю, яка завжди боронила наш народ та нашу землю перед ворогами. Несемо важкий хрест, хрест жорстокої війни, «катована Україна», так сказав Папа, але віримо, що несемо хрест Божої перемоги! Просімо ще рівніше Богородицю, благаймо її, щоб випросила у свого Сина закінчення війни. Хай Бог завершить війну так, як найкраще знає він! Бог — наш мир, наша перемога, наша любов!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
