СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Ігор Возьняк про чудеса віри: від Авраама до Ісуса Христа
Архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк під час проповіді у 26-ту неділю після Зіслання Святого Духа, 22 грудня 2024 року, запрошує кожного із нас поринути у роздуми над глибинами Святого Письма, де віра Авраама, перемога Ґедеона та родовід Ісуса Христа відкривають нам велич Божого промислу. У його проповіді ви знайдете натхнення, щоб довіряти Господу у найважчі моменти життя, вчитися бачити Його руку у своїй історії та усвідомити, що Божа любов здатна охопити кожного.
З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви дізнаєтеся:
- яке веління отримав Авраам від Бога і як він на нього відгукнувся?
- що пообіцяв Бог Аврааму щодо його потомства?
- яку перемогу здобув Ґедеон з Божою допомогою і якими були обставини цієї битви?
- чи страждання і війни є наслідком людських гріхів?
- як євангелист Матвій описує родовід Ісуса Христа і чим він унікальний?
- які надприродні події пов’язані з народженням Ісуса Христа?
Винагороджена довіра Авраама до Творця
Сьогоднішні уривки з послання до євреїв та перша глава Євангелія від Матвія перечислюють багато різних старозавітних імен. Згадується про віру Авраама, який послухав Божого веління й пішов за вказівкою Бога, не знаючи куди, але з великою довірою до свого Творця. Господь неспроможний нікого підвести, коли щось обіцяє, завжди вирішить на користь людині. Творець промовляв з великою обіцянкою до Авраама: «… поблагословлю тебе і, розмножуючи розмножу твоє насіння, як небесні звізди, і як пісок при березі моря, і твоє насіння заволодіє (посяде) міста ворогів» (Бут. 22, 17). Очевидно, що за життя Авраам не побачив чисельного потомства. Бог говорив на далеку перспективу і потомство роду Авраама дуже зросло після його відходу у вічність.
Автор послання згадує про Ісаака, сина Авраама, згодом про Якова та Ісава, синів Якова, про Йосифа та його синів, цілий рід потомства, який помножувався у велику кількість. По черзі, з цього родоводу вийшов згаданий великий Мойсей, який виховувався при дворі фараона. Відомо, що Господь вибрав його на провідника єврейського народу. Мойсей став пророком і вивів народ із єгипетської неволі.
300 воїнів Ґедеона: урок віри і послуху
Багато різних біблійних персонажів представляє нам писання, серед яких звернемо увагу на суддю Ґедеона. Ґедеон прославився тим, що з невеликим військом за Божим сприянням, визволив євреїв від ворогів — мідіян, які гнобили ізраїльтян понад сім років. Ґедеон був готовий втікати від ворогів, але Господь велів йому зібрати військо і він зібрав 32 тисячі вояків. Ґедеон молився до Господа, просив допомоги і Господь відповів йому, що він стане на поміч Ґедеонові. Всемогутній звелів Ґедеонові відпустити додому усіх, хто боязкий і нерішучий, тому 22 тисячі вояків відразу повернулися додому. Залишилося 10 тисяч, яких Бог велів повести до води, щоб пили її з потоку. За Божою вказівкою Ґедеон відділив тих, хто пив воду з пригорщі, від тих, хто пив устами, схилившись до води. Тих, хто «… пили своїм язиком було триста мужів, і ввесь решток народу клякнули на їхні коліна, щоб пити воду. І сказав Господь до Ґедеона: Трьома сотнями мужів, що пили, спасу вас і передам Мадіяма в твою руку, і ввесь нарід хай відійде…» (Суд 7,6–7). Ґедеон взяв із собою 300 воїнів, запаси їжі і труби (сурми), а інших відпустив додому. Військових мідіян й амаликитян у долині було безліч, мов сарани, не можна було перелічити їхніх верблюдів. Ґедеон, розділивши усіх на три загони, дав воїнам у руки труби, порожні глечики із світильниками всередині. Коли всі були на місцях, Ґедеон наказав своєму загонові розбити глечики і з запаленими світильниками сурмити у сурми і кричати: «Меч Господа і Ґедеона!» Те саме вчинили і два інші загони. На мадіанитян напав такий жах, що вони у страшнім сум’ятті в темряві стали вбивати один одного і кинулись тікати. Ґедеон розбив їх ущент й повернувся додому переможцем (пор. Суд 7,2–15). Коли Господь бажає, тоді незначне військо легко може перемогти велике вороже військо, усе в руках Господніх!
Чому Бог дозволяє зло в Україні?
Хтось скаже: «Чому Бог не вчинить так із нами, щоб ми перемогли великі полки московитів та корейців?» У мене немає відповіді, але я твердо знаю, що усякі війни та нещастя, землетруси та повені, пожежі та хвороби — це наслідки людських гріхів, гріховного стану людей перед Богом! Правильне переконання знаходиться у тому, щоб наш народ щиро навернувся до Бога. На жаль, корупція, лихослів’я, обман, крадіжки, несправедливість окутали наш народ, заплутали ніби у сіті, а до Бога рухається маленьке число нашого люду. Люди розраховують на свої сили, на зброю, на військові вміння та розрахунки, а на Бога покладається маленька кількість вірних. Народ звинувачує Бога або голосно заявляє: «Чому Бог не зупинить війну? Де він є?» Такі заяви подібні до висловів розбійника, що висів на хресті поруч Ісуса та ображав Господа: «Один із розп’ятих злочинців зневажав його, кажучи: Чи ти не Христос? Порятуй себе й нас» (Лк. 23, 39). Ті, хто вірні Ісусові, таким приходиться багато терпіти. Вони розуміють, що Господь навіть коли щось допускає, бачить в тому, хай буде і найменший, але позитивний результат. Так стається, що людина бажає змінити Бога, підкорити його собі, але сама зовсім не готова вчинити позитивної зміни у своєму житті.
Бог приймає людей такими, якими вони є
Коли звернемося до слів святого євангелиста Матвія, що описав родовід Ісуса Христа, знайдемо дуже багато відомих нам імен чоловіків та кількох жінок. Тут євангелист починав писати від Авраама, перечислював різні імена, потім: «Маттан породив Якова. Яків породив Йосипа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом» (Мт. 1, 15–16). За кожним іменем криється особа, а за кожною особою — історія її життя. Не всі вони провадили бездоганне та благородне життя, хоч знаходяться у родоводі, як давні потомки Марії, яка народила Божого Сина. Бог прийняв людей такими, якими вони були.
Таїнство Божого зачаття
Марія, мати Ісусова, була бездоганною, святою, непорочною, вона породила Божого Сина, зачавши його через дію Святого Духа, що людині трудно збагнути. Людина не розуміє багато природних речей та різних подій, які її оточують, а тут надприродна подія — зачаття. Такий факт людина безсила пояснити. Як людина пояснить чудо Ісуса, який оздоровив прокаженого? — Ніяк! «Приходить до нього прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже Йому: Якщо хочеш, можеш очистити мене. Змилосердився він, простягнувши руку, доторкнувся до нього та й каже Йому: Хочу — стань чистим! І вмить зійшла з нього проказа і він очистився» (Мр. 1, 40–42).
Будьмо вірними Богові
Ми вдячні Богові, Небесному Батькові, що прислав на землю свого Сина, Ісуса Христа, який викупив світ від демонського насилля та вчинив вільною дорогу до неба. Ступаймо цим шляхом і знайдемося в небі, у вічному щасті, де нас очікує Пресвята Трійця, ангели та увесь сонм небесних святих!
Напередодні празників, бажаю усім радісних свят — Христового Різдва та щасливого Нового року!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
