СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Борис Ґудзяк виступив із ключовою доповіддю про штучний інтелект у Вашингтоні
Митрополит Борис Ґудзяк виступив із ключовою доповіддю на симпозіумі «AI and the Meaning of Work» («Штучний інтелект і сенс праці»), який відбувся 25–27 вересня 2026 року у Вашингтоні, округ Колумбія. Симпозіум, організований за підтримки Leonum Institute та Word on Fire Institute, об’єднав учасників для обговорення штучного інтелекту, сенсу й гідності людської праці та викликів, пов’язаних зі стрімким розвитком нових технологій.
У суботу, 26 вересня, митрополит Борис виголосив ключову доповідь «What the Church Has Said — and Should Say — about AI and Its Use» («Що Церква сказала — і що повинна сказати про штучний інтелект та його використання»). Про це розповідає Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
Важливу частину свого виступу митрополит присвятив «Magnifica humanitas» та представленому в документі баченню технологічного розвитку у світлі людської гідності й спільного блага. Він звернув увагу на два біблійні образи — Вавилонську вежу та відбудову мурів Єрусалима — як на два різні підходи до людської творчості й технологічної сили. Владика наголосив, що технології не можна розглядати окремо від людей та інституцій, які їх створюють, фінансують, регулюють і використовують.
Митрополит Борис говорив як про можливості, які відкриває штучний інтелект, так і про моральні питання, що супроводжують його стрімкий розвиток. Серед тем, порушених у доповіді, були відповідальність людини за створені технології, вплив ШІ на людські стосунки, освіту та працю, поширення дезінформації, концентрація технологічної влади, а також необхідність належного контролю й регулювання.
Особливу увагу митрополит звернув на християнське розуміння людської гідності, яка не залежить від продуктивності, досягнень чи технологічних можливостей людини, «Машина може бути ефективнішою; вона може значно перевершувати нас за продуктивністю — і дедалі частіше так і буде. Якби наша гідність залежала від продуктивності, це стало б кризою. Але вона ніколи від неї не залежала. Гідність була дана нам у момент сотворення, ще до того, як ми щось зробили».
Владика Борис наголосив, що таке розуміння набуває особливого значення в час, коли штучний інтелект дедалі краще імітує людське спілкування та взаємодію, «Штучний інтелект може імітувати стосунки. Він може пам’ятати ваше ім’я, відповідати з теплотою і ніколи від вас не втомлюватися. Але імітація — це не сопричастя. Він може опрацьовувати наші слова, але не може бути любленим і не може бачити в нас тих, кого люблять, адже він не має власного „я“, здатного дарувати й приймати любов так, як це відбувається у сопричасті Отця, Сина і Святого Духа»
За словами митрополита, технології потрібно оцінювати не лише за тим, що вони здатні робити, але й за тим, чи сприяють вони справжньому людському розвитку та поглибленню стосунків між людьми.
Окремою темою доповіді став досвід України. Спираючись на свої нещодавні поїздки до країни, митрополит Борис розповів про те, як війна стала одним із найбільш технологічно насичених сучасних конфліктів. Безпілотники, автономні системи, штучний інтелект, машинний зір, роботизована логістика та системи наведення з використанням ШІ дедалі більше впливають на характер бойових дій.
Цей досвід, наголосив він, показує, що питання штучного інтелекту та моральної відповідальності вже не є суто теоретичними. Митрополит говорив про українських інженерів і випускників, які працюють у сфері оборонних технологій, та про відповідальність розробників за наслідки створених ними технологій для людського життя. Він також звернув увагу на проблему дезінформації за допомогою ШІ та маніпулювання даними, на яких навчаються системи штучного інтелекту.
Говорячи про роль Церкви в умовах стрімких технологічних змін, митрополит Борис наголосив на необхідності подальшого діалогу між богословами, філософами, науковцями, технологами, представниками влади та суспільства. «Наше завдання — не боятися технологій, а забезпечити, щоб технологічна сила залишалася спрямованою на гідність і повноцінний розвиток людської особи».
Після ключової доповіді відбулася сесія запитань і відповідей. Учасники продовжили обговорення штучного інтелекту, людської особи, технологічної влади та відповідальності, а також ролі Церкви в сучасному суспільстві. Під час дискусії йшлося також про досвід Церкви та Українського католицького університету в умовах війни Росії проти України і про те, як питання технологій, етики та людської гідності вже сьогодні постають у конкретних життєвих обставинах.
Упродовж доповіді та подальшої дискусії митрополит Борис неодноразово повертався до основоположного християнського принципу: цінність людини не визначається тим, що вона виробляє або чого досягає. Кожна людина має Богом дану гідність, закорінену в тому, що вона створена на образ і подобу Божу, — основу, яку технологічний прогрес не може замінити.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
