СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Борис Ґудзяк: Пасхальне послання — це не абстрактна ідея, а відповідь на реальний біль
У другу неділю після Пасхи, присвячену жінкам-мироносицям, митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк у своїй проповіді звернув увагу на глибину їхнього досвіду — досвіду болю, втрати і водночас вірності.
Архиєпископ Борис нагадав, що ці жінки приходять до гробу Ісуса після трагедії розп’яття, несучи миро, щоб за звичаєм довершити обряд поховання. «Вони пережили травму, трагедію, крах», — зазначив митрополит, підкреслюючи, що «ляк, трепет, травма і страх характеризують їхній досвід». Про це пише Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
У цьому контексті він наголосив на їхній особливій мужності: коли «всі боялися» і навіть найближчі учні розбіглися, саме ці жінки залишаються вірними. Їхня присутність біля гробу стає знаком тихої, але глибокої відваги — відваги любові, яка не відступає навіть перед обличчям смерті.
Митрополит підкреслив, що саме цим жінкам першими відкривається звістка воскресіння — не у тріумфі сили, а в делікатності і світлі. «Після звірства розп’яття, у делікатний спосіб цим делікатним жінкам сповіщається: Його нема в гробі», — сказав він. У темряві гробу Христос являється як світло: «Він прийшов як світло світу… щоб засвітити нам», і ця подія виходить далеко за межі однієї історичної миті.
Центральним посланням Воскреслого Христа є мир, який лунає крізь усі покоління: «Мир вам — жінки, мир вам — апостоли, мир вам — світу». За словами митрополита, це не просто побажання, а дар, який змінює саму реальність: «Я подолав смерть… і кажу кожному — мир тобі». Воскресіння Христове «не є лише воскресінням тіла Ісуса з Назарету, але обіймає все людство і весь наш простір», відкриваючи перспективу життя, сильнішого за смерть.
Особливо виразно ця звістка звучить у світлі сучасних подій. Митрополит згадав про численні прояви насильства і страху: «У нашому житті ще є багато проявів смерті… Україна, Близький Схід, Судан», а також про щоденні втрати, які людство переживає в різних частинах світу. У цьому контексті пасхальне послання стає не абстрактною ідеєю, а відповіддю на реальний біль.
Він наголосив, що перемога Христа не є примусовою і не нав’язується людині: «Це тиха пропозиція миру… дар, який Господь дає на відкритій долоні, пробитій цвяхом». Цей дар, за його словами, можна лише прийняти: «Він не змушує, бо насильство не можна перемогти насильством». Христос перемагає не силою, а жертвою — «своєю смертю і любов’ю», відкриваючи людині шлях до справжнього життя.
На завершення митрополит закликав вірних дозволити цьому миру перемінити їхні щоденні стосунки: «Нехай твої стосунки… будуть воскреслими, мирними. Нехай твоя родина буде родиною радості». Адже саме у простоті щоденного життя — у родині, у праці, у взаєминах — цей дар стає видимим. І тоді, як підкреслив він, людина може увійти у «тиху радість», яку першими досвідчили жінки-мироносиці — радість, що народжується з зустрічі з Воскреслим Христом.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
