СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Борис Ґудзяк очолив Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди 100-річчя пластової оселі «Сокіл»
16 серпня 2026 року на пластовій оселі «Сокіл» у Ґорґанах відбулася святкова Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди 100-річчя оселі — одного з історичних осередків українського «Пласту».
Божественну Літургію очолив архиєпископ і митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк. Йому співслужили єпископ-емерит Ігор Ісіченко, єпископ-емерит Гліб Лончина, а також пластові капелани о. Орест Демко, о. Лука Буняк, ЧСВВ, та о. Сергій Прудко. Про це розповідає Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
«Радість зі сльозами обіймається…»
У своїй проповіді митрополит Борис поєднав святкування століття «Сокола» з пам’яттю про захисників України та роздумами про вдячність, вічність, образ Божий і прощення. Владика наголосив, що радість цього дня сьогодні нерозривно пов’язана з болем війни та жертвою тих, хто захищає Україну. «Я сьогодні відчуваю в серці, як радість зі сльозами обіймається і все таїнство нашого буття стає перед очима. Ми таборуємо під теплим, ніжним сонцем, а наші брати і сестри далеко стоять під кулями і дронами».
Особливо владика згадав пластуна Івана Куневського, який, за його словами, з великою любов’ю та майстерністю виготовив свічник для каплиці на «Соколі», а згодом віддав своє життя за свободу України.
Вдячність, Успіння, образ Божий і прощення
Митрополит Борис виокремив чотири духовні теми, які хотів би, щоб присутні взяли із собою додому: вдячність, Успіння, образ Божий і прощення. «Чотири паростки, чотири гілки, чотири квітки, які я хотів би, щоб ви взяли з собою додому», — сказав владика.
Говорячи про вдячність, владика звернув увагу на значення самого слова «Євхаристія». «Немає більш шляхетного поруху людського серця, ніж вдячність. Євхаристія означає благодарення», — наголосив він, закликаючи дякувати Богові за спасіння, життя, «Сокіл», Україну та її захисників.
Роздумуючи про людину як образ Божий, митрополит наголосив, що через створений світ, природу та людей Бог відкриває людині Свою доброту. «Все це є способом, через який Бог хоче показати нам Свою доброту. Він дарує нам життя і кличе нас до вічності. Бог тебе любить».
У контексті свята Успіння Пресвятої Богородиці митрополит Борис говорив про християнську віру у вічне життя. Він згадав полеглих захисників та невинно вбитих, покоління пластунів, які таборували на «Соколі» від часів Івана Чмоли, а також митрополита Андрея Шептицького. «Ми це робимо з надією і з духовним миром, навіть якщо є напружені, непрості, а то й драматичні емоції. Тому що ми знаємо про вічність, ми віримо у вічність».
Окрему частину проповіді владика присвятив прощенню. За його словами, одним із найбільших наслідків гріха є роз’єднання людини з Богом та ближніми. Образи й кривди можуть поглиблювати поділи між людьми, родинами, спільнотами та народами. «Один із найбільших гріхів — це наше роз’єднання, від’єднання від Бога і від ближнього».
Митрополит закликав присутніх подумати про людей, з якими вони мають непрості стосунки, відпустити образи, а якщо самі когось скривдили — попросити прощення. «А якщо ви знаєте, що ви когось образили, підіть і попросіть прощення. І ви побачите, яке це вдячне відчуття — зняти з себе той тягар і скріпити ці стосунки. Вся місія Христа є для того, щоб відновити наші стосунки з Богом».
На завершення проповіді владика закликав пластунів берегти єдність і пронести ці духовні орієнтири у наступне століття історії оселі. Повертаючись до образу чотирьох квіток, якими він окреслив основні теми своєї проповіді, митрополит сказав: «Простімо один одному, будьмо в єдності і понесімо в наступне століття „Пласту“ цей маленький букет, ці квіти, ці галузки з цієї оселі».
100-річчя пластової оселі «Сокіл»
Історія пластової оселі «Сокіл» сягає 1920-х років. Митрополит Андрей Шептицький передав «Пласту» ділянку на горі Сокіл у Ґорґанах для облаштування таборової оселі. Пластуни взялися за її розбудову: тут постали курені, їдальня, медичний пункт і світлиця.
План оселі розробив пластун-інженер Юрій П’ясецький, а будівництвом керував один із засновників «Пласту» та ініціаторів пластового таборового руху Іван Чмола.
8 серпня 1926 року під час Третьої пластової зустрічі відбулося урочисте освячення оселі. «Сокіл» став одним із ключових осередків пластового життя та таборування. До 1930 року тут провели 11 юнацьких таборів, де молоді пластуни вчилися самостійності, співпраці, відповідальності та життя серед природи.
У 1930 році польська влада заборонила діяльність «Пласту». Згодом, за радянського режиму, історичну оселю було зруйновано.
Після відновлення незалежності України пластуни повернулися на «Сокіл». Від давньої оселі залишилися лише фрагменти фундаментів, тому її довелося фактично відбудовувати заново. Особливо активно відновлення тривало напередодні 100-річчя «Пласту» у 2012 році.
Завершення святкування гутіркою
Після святкової Божественної Літургії у Світлиці відбулася гутірка про історію та значення пластової оселі «Сокіл» за участі архиєпископа і митрополита Бориса Ґудзяка, історика і дослідника пл. сен. Михайла Перуна та пл. сен. Андрія Ребрика.
Святкування 100-річчя «Сокола» стало нагодою подякувати за покоління пластунів, які творили історію оселі, вшанувати пам’ять тих, хто віддав життя за Україну, та передати наступним поколінням традицію служіння Богові й Україні.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
