«Милосердя Боже до нас безмежне, хоч ми до кінця не розуміємо цього», — владика Степан Меньок у різдвяному посланні

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Степана Менька,

Всесвітліші і всечесні отці!
Преподобні отці і сестри в чернецтві!
Дорогі брати і сестри в Христі!

«В образі Божім ти носиш Адамову подобу,
бувши найдосконалішим і хочеш,
щоб руками носити тебе…»
(Стихира на Господи взиваю)

Милосердя Боже до нас безмежне, хоч ми до кінця не розуміємо цього. Україна страждає і ми — разом з нею. Що це, очищення від гріхів через терпіння? Можливо, що процес нашого покаяння не є достатнім для нашої свободи? Найбільш правдоподібно, що так.

Кожний з нас, який не пережив того, що пережили захисники, не може себе віддати, хоча б духовно, на цілопальну жертву.

Любов Божа до нас також є найвищою. «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів. 3,16).

Народження Христа передвіщає велику зміну вселенського виміру. Ми ще не знаємо про його передсмертні страждання, але радіємо з Його пришестя на землю і як не дивно, Він прийде в людському тілі, щоб отримати титул «Син людський».

Ми ще не знаємо про Його Воскресіння — перемогу життя над смертю, але все це нерозривно у часі пов’язане з Його народженням.

Предвічний Бог народжується, хоча Він поза часом. Народжується у людському тілі, щоб жертвенна смерть Його, а також воскресіння були правдиві.

Убога стаєнка у Вифлеємі, поява ангелів пастушкам і їхнє поклоніння Новонародженому, — все це не є, на перший погляд, чимось дуже вартим уваги.

Однак, спів Ангелів «Слава на висотах Богові і на землі мир людям доброї волі», поклоніння мудреців, сповіщення про це царя Ірода, і вбивство дітей у Вифлеємі, вже вказують, що ця Дитина є особливою.

Ми знову звертаємося до Тебе Ісусе, не залишай нас. Не дивись на наші прогрішення, адже ми віримо в Тебе і розуміємо, що спасіння є тільки в Тобі. Кожного року, ми очікуємо Твоєї допомоги, особливо в час Твого Різдва. Це свято, яке втілює надію в серця багатьох віруючих людей. Сьогодні — як дитина, але як Бог — Ти існуєш вічно. Ти пам’ятаєш про кожного з нас. Ми діти Твої, хочемо Тобі служити і Тебе любити, але додай нам сили, скріпи нашу волю, просвіти наш розум, щоб ми могли щирим серцем закликати один до одного цим славним і знаним для всіх нас християнським привітом:

Христос Рождається! Славімо Його!

† Степан Меньок,
екзарх Донецький

Дано 30 грудня 2019 року
в Запоріжжі,
в канцелярії Донецького екзархату