СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМолитовна хода, Літургія та духовне слово: відбулося традиційне паломництво в селі Поляниця
10 червня у с. Поляниця, в урочищі «Богдан», у каплиці Святого Архистратига Михаїла, неподалік гори Хомʼяк, була відслужена Божественна Літургія, яку очолив владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ.
У мальовничому урочищі Богдан, що на Гуцульщині, вже 22-й рік поспіль збираються віруючі на особливе паломництво. Це місце має глибоку історичну цінність і духовне значення для місцевої громади та всієї Української Греко-Католицької Церкви. Про це повідомляють інтернет-ресурс «Дивенсвіт» та пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ.
«Історія вшанування цього святого місця сягає часів підпілля УГКЦ. За радянських часів, коли Церква була заборонена, отець Михайло Косило, ректор підпільної духовної семінарії, знайшов унікальний спосіб продовжувати духовну освіту майбутніх священиків. На 5–6 місяців він виїжджав сюди з пасікою, офіційно працюючи пасічником, а насправді виховуючи студентів-семінаристів у підпіллі», ― розповідає отець Богдан Скірчук, парох храму Введення Пресвятої Богородиці села Поляниця та організатор цієї Хресної дороги.
Ці семінаристи отримали назву «косилівці» ― на честь свого духовного наставника. До сьогодні в деканаті служить п’ять священиків із цього числа, а ще більше розійшлися по інших єпархіях, продовжуючи нести світло віри.
У 2003 році парафіяни села Поляниця вирішили розвинути це історичне місце. Громада збудувала невеличку капличку, яку освятили, і з того часу щороку проводять особливе паломництво.
«Ми збираємо вірних і йдемо до урочища Хресною дорогою пішки, беручи намірення за мир в Україні та за наших воїнів. У паломництві беруть участь люди різного віку. Сьогодні найменшому було ще два рочки не було, а найстаршому 90. Я завжди кажу дорогі батьки: якщо будете ви — будуть діти, і ми це передамо дітям. Спільна молитва, різні походи, навіть гра в футбол чи теніс ― все це єднає громаду крок за кроком. Ми зобов’язані передавати цю традиції нашим дітям, адже вони ― майбутнє нашої Церкви і країни», — зазначає отець Богдан.
Війна принесла нові виклики для парафіяльного життя. «Переміщення людей, міграція всередині держави, означає, що дуже багато людей переїхало до парафії, до краю. Вони втекли з фронтових міст і сіл, де формували мали свою культуру, і багато з них інтегруються в місцеву культуру та парафіальне життя. Було приємно бачити, як жительки Харківщини та Кривого Рогу, які стали добрими християнками і парафіянками, читали молитви під час Хресної Дороги. Та, на жаль, є такі, що не хочуть на даний час інтегруватися, сприймати нову реальність. Можливо, треба ще часу, молитви, прикладу», ― додав священник.
Богослужіння у день прощі, 10 червня, розпочалися Молебнем до Христа Людинолюбця. Протягом спільної молитви віряни мали можливість приступити до Святого Таїнства Сповіді, після чого єпископ Петро Голіней розпочав Божественну Літургію. Під час Літургії єпископові співслужили о. Богдан Скірчук, парох с. Поляниця і протопресвітер Яремчанський, о. м. Роман Демуш, заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді, о. Василь Панівник, протопресвітер Тисменичанський, а також численне духовенство з різних куточків Коломийської єпархії.
У своїй проповіді єпископ Петро наголосив, що Христова Церква у своїй історії пережила численні переслідування. «Ми знаємо багато імен праведників і мучеників, які своєю смертю засвідчили віру в Ісуса Христа. А на цьому місці ми завжди згадуємо підпілля нашої Церкви, оскільки воно було освячене Літургією», — мовив він.
Наприкінці своєї проповіді владика Петро наголосив, що в період підпілля відправа Служби Божої здійснювалась набагато простіше, аніж тепер: «Мав священник єпітрахиль чи тільки вервицю? Використовував він богослужбову чашу з дискосом чи маленьку склянку з мисочкою? Люди навчилися любити Христа, а не тільки традиційні літургійні елементи».
Після Літургії духовенство відслужило Панахиду за духовних провідників та полеглих воїнів ЗСУ. Відтак відбулося спільне освячення води.
Отець Богдан запросив молодь у цей Ювілейний рік, який проходить під гаслом «Надія не засоромить!», доєднатися до прощі в День Незалежності і прийти на гору Хом’як. Щоб спільно помолитися.
