СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Молодь — це насамперед наше теперішнє, а не лише майбутнє», — владика Володимир Груца під час дискусії на «Вітрі На-Дії»
«Як душпастир, не можу уявити життя Церкви без молоді і молодіжної спільноти. Тут нема потреби навіть говорити про майбутнє, бо виникає серйозніше питання про те, як нам зараз жити без молодіжного креативу і запалу, а навіть збитків, які нас мобілізують і тримають у тонусі». На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпархії преосвященний владика Володимир Груца, відповідаючи на питання «Чи молодь потрібна Церкві?», під час дискусійного майданчика «Чи є простір для молоді?» під час шостого фестивалю «Вітер На-Дії», який відбувся 12 вересня 2021 року на території Українського католицького університету.
Учасниками дискусії також були: Ірина Полєтуха — радниця Міністра молоді та спорту України, експертка з питань молодіжної інфраструктури, консультантка з розбудови партнерських мереж, о. Юрій Козловський — викладач Івано-Франківської Теологічної Академії, філософ-аспірант, ієрм. Лука (Михайлович) — духівник УКУ, студит. Модерував зустріч о. Юрій Остапюк — студентський капелан НУ «Львівська політехніка», голова Центру Студентського Капеланства ЛА УГКЦ.
Молодь — це не лише наше майбутнє, а також і теперішнє!
За словами владики Володимира Груци, ми часто стереотипно говоримо чи думаємо, що молодь — це наше майбутнє, саме тому в неї потрібно інвестувати багато ресурсів.
«Я маю все більше аргументів, щоб із цим висловом не погодитися. Одна з причин — це те, що до старості не всі доживають, тому її не варто боятися і чекати, щоб почати діяти, а також не потрібно казати, що молодь має мовчати, бо не має досвіду. Важливо говорити і діяти тут і зараз», — пояснив архиєрей.
Церква — це не будинок, а «ви» і «я», кожна людина…
У питанні підкреслено, — зауважує владика, — чи саме Церкві потрібна молодь. Щоб віднайти на нього відповідь, насамперед мусимо уточнити, що Церква — це не будинок, не парох, а усі ми, ви, я і кожна людина. Погляньте, ми тут сьогодні зібралися і вже є живою і мобільною Церквою, бо ми її творимо.
Молодіжні спільноти — дуже великий скарб нашої Церкви
«Як душпастир, не уявляю не те, що майбутнє, а теперішнє життя Церкви без молоді. На моє переконання, молодь Церкві не лише потрібна, а необхідна, бо в іншому випадку не буде кому задавати тонус, ритм і дихання. Це зовсім не означає, що старші люди є непотрібними. Всі є потрібними, бо з віком приходить досвід», — наголосив преосвященний владика Володимир.
І додав: «Молодь хоче творити, кудись їхати. Відтак потребує інвестицій різних ресурсів, зокрема фінансових. Проте, це дуже перспективна інвестиція».
Відтак архиєрей признався, що при різних нагодах, зокрема таких, як вибір адміністратора в ЦНАП чи сімейного лікаря, особисто обирає молодих людей: «Можливо, вони не завжди у всьому мають досвід, але вони вміють комунікувати. Молоді люди є мобільні у різних мережах і можуть собі дуже легко дати раду. Вони є творчі і креативні».
«В час карантину не одна молода людина навчила бабцю чи дідуся користуватися комп’ютером. Навіть, щоб послухати Службу Божу», — пригадав владика Володимир Груца і подякував за родинну зустріч і розмову про те, що є в тій хвилі на серці.
За матеріалами Львівської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
