«Любов завжди жива»: проповідь владики Діонісія Ляховича у день Воскресіння Христового

ПРОПОВІДЬ

владики Діонісія Ляховича, апостольського екзарха в Італії,

Дорогий Владико Іринею,

Всесвітліший отче Теодосію,
отці співслужителі!
Дорогі в Христі браті і сестри!

Христос Воскрес!

«Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.

З Богом було воно споконвіку.

Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

У Ньому було життя, і життя було — світло людей.
І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява».

Слово Боже — це Любов!

Любов — це альфа і омега всього буття. Початок і кінець всього того, що існує. Любов творить усе! З любов’ю постало все і ніщо, що постало, не постало без неї. У любові є життя, і життя є світло людей (пор. Йо 1,1–4).

«Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог — це любов. Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина свого — примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити (1 Йо 4, 7–11)».

Любов має у собі динамізм життя і світла; енергію, яка є здатна жити на віки. Любов — це запорука воскресіння, бо вона нас єднає з Богом та зі всіма святими, живими і померлими. Є в житті людини темні ночі, проте, постає світлий ранок воскресіння. Можемо з повноти серця співати пісню перемоги: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, шо в гробах життя дарував».

Любов Божа все долає. Її можна засудити на смерть, побити, увінчати терням, наложити на неї важкий хрест, прибити її тупими цвяхами до хреста і пробити бік, щоб витекла остання краплина крові і води, поховати і прикотити над нею великий камінь. Проте закон любові — це вічність. Любов здатна замовчати, проте вона завжди, завжди жива, вона воскресне! Тільки вона залишається назавжди, адже тільки вона може давати життя!

Любов здатна все понести, все перетерпіти і вмерти, пролляти свою кров, щоб відкрити людині безмежну цінність життя, навіть серед найбільших страждань.

Ідол вимагає крові невинних, хлопців і дівчат. Він впивається кров’ю невинних. Натомість, Любов Божа — жертовна! Вона не проливає крови інших. Вона здатна пролляти свою кров, щоб інші мали життя: «Це моє тіло, що за вас ламається; Це моя кров, що за вас проливається!». Вона здатна все віддати заради інших. Це Євхаристія учня Ісуса Христа! Того, що повірив в Ісуса Христа. Повірив, і чинить все на спомин Ісуса Христа.

Любов, яку приніс нам з неба Христос завжди виходить на зустріч інших: вона сопричасна, доброчинна, некористолюбна, давальна і приймальна.

Любов жертовна! Блаженніший Святослав у своєму Великодньому посланні, наголошує: «Хто жертвує собою і віддає себе добровільно Отцеві — той уже воскресає». Тому Глава Церкви вітає у радості Воскресіння наших воїнів-героїв, синів і дочок України, які захищають нас на фронті й готові жертвувати усім з любові до своєї землі та рідного народу».

Ця жертовна любов заходить там, де темрява — щоб її просвітити; заходить там, де гріх — щоб принести благодать; де смерть — щоб принести життя і воскресіння.

У Божій любові є світло, життя, творчість, воскресіння. Ісуса убивають, але Любов воскресає. Тільки любов нас врятує! Любов — це ключ, шо відкриває нам двері до Таїнства Воскресіння. Тому, навіть найменший жест любові, як подати спраглій людині кухоль води, має велике значення для нашого воскресіння.

Завершую словами побажання Блаженнішого Святослава: «Обіймаю всіх: дітей, дорослих і похилих віком, чоловіків і жінок — і зичу вам, щоб, ділячись свяченим нашого великоднього кошика, ви відчули глибоку радість, Божу милість і благословення. Волонтерів і працівників наших благодійних організацій, наше духовенство, наших богопосвячених осіб і мирян в Україні та на поселеннях, огортаю батьківською любов’ю. Щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!».

Це не теорія, не сон! Це реальність любові! Реальність Бога Отця, який жертвує свого Єдинородного Сина; реальність Божого Сина, який жертвує собою, на відпущення гріхів. Реальність тих всіх, що повірили в Любов, і жертвують собою, на спомин Ісуса Христа, щоб інші жили і воскресли!

Тож ми сьогодні співаємо: «Пасха священна нам сьогодні з’явилась. Пасха нова, свята. Пасха таємна. Пасха преславна. Пасха Христос — Визволитель. Пасха непорочна, Пасха велика; Пасха вірних, Пасха, що райські двері нам відчиняє. Пасха, що освячує вірних!».

Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо та скажімо: Браття. І тим, що ненавидять нас, простім все з воскресінням, і так усі заспіваймо:

«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!

Справді так! Це не сон! Христос воскрес! Воістину воскрес!

Рим,