Кров і вода на грудях нашого Спасителя: роздуми владики Богдана Дзюраха над молитвою Папи за відвернення пошесті

28 березня 2020

Владика Богдан Дзюрах ділиться своїми думками щодо вчорашньої вселенської молитви Папи Франциска за відвернення пандемії коронавірусу від Риму та світу на площі св. Петра у Ватикані. Окрім того, єпископ подає свідчення свого італійського друга, який досвідчив силу молитви і прагне цим поділитися із іншими.

Кров і вода на грудях нашого Спасителя: роздуми владики Богдана Дзюраха над молитвою Папи за відвернення пошесті

Вчора, коли увесь католицький світ і, припускаю, сотні тисяч людей доброї волі в різних куточках земної кулі єдналися зі Святішим Отцем Франциском в його драматичній і повній віри молитві за відвернення пандемії коронавірусу від людства, мене вразила не лише порожня площа св. Петра, — у такому вигляді, мабуть, ніхто з нас її ще не бачив під час Папського богослужіння чи інших церемоній.

Мене вразив найбільше вигляд чудотворного Розп’яття, яке свого часу, близько 500 років тому відвернуло від Рима пошесть чуми, і тепер було виставлене тут, на головній площі Католицької Церкви, для вшанування і молитви. Мабуть, багато хто з вас зауважив те саме, що і я, коли в певному моменті камера показала зблизька постать Розп’ятого Спасителя: з правого боку потоками лилася кров з його пробитого Серця, а з лівого — були інші потоки, такі ж насичені і інтенсивні — потоки води, яка, внаслідок проливного дощу, стікала густими ручаями по бездиханному Тілові нашого Господа. Спонтанно пригадалося євангельське свідчення: «Один з вояків списом проколов йому бік. І потекла негайно ж кров і вода» (Йо. 19, 33)…

Від того першого моменту, який мене глибоко вразив, кожного разу, коли камера показувала Тіло Розп’ятого, погляд знову і знову зупинявся на цих двох потоках, спонукаючи до зворушливої молитви благання і вдячности. Здавалося, що саме небо плаче через нас і разом з нами… А молитва, яка линула зі старечих грудей Святішого Отця, і яку підтримували мільйони сердець і уст в цілому світі, неначе ті густі потоки на грудях Спасителя, омивала людські душі, вимолюючи прощення і милосердя для грішників, зцілення і видужання — для недужих, потіху і розраду — для стражденних. Так, ми всі у тих хвилинах почувалися як ніколи об’єднаними — нашої вірою, нашою молитвою, Святішим Отцем, Духом Божим, який ширяв над нашою грішною землею, бажаючи її очистити, зцілити, оновити.

Сила молитви

А сьогодні зранку я отримав, — вже котре поспіль за останні дні, — повідомлення від одного свого товариша з північної Італії, — шляхетної людини старшого віку, який переживає у ці дні свою Гетсиманію, бо уся його найближча родина була вражена коронавірусом: донька, зять, двоє внуків, а вони з дружиною перебували у вимушеній обставинами самоізоляції. Вже перед цим вражала і дуже будувала постава віри і цілковитого віддання себе у руки Божі, яку засвідчував цей добрий чоловік і практикуючий католик. А ця остання смс-ка принесла ще одне свідчення сили духа і успішності молитви, зокрема вчорашньої — з Папою на площі св. Петра. То ж за його дозволом ділюся з вами цією новиною, яка нехай стане радісним свідченням на славу Божу про силу молитви і надії в часах випробувань і страждання.

«Повідомлення, яке вам пишу, є синтезом і свідченням того, наскільки молитва може бути потужною, зокрема вчора [йдеться про молитву з Папою Франциском 27.03.2020 на площі св. Петра], в день великої молитви, запропонованої Папою, в якій за Марчелло [зять мого знайомого, який перебував у найважчому стані з-поміж усіх членів родини, діткнених вірусом] також в цілому світі злучилися в молитві друзі — італійські, аргентинські, українські, сестри-монахині у затворі, священники, а навіть друзі, які вважають, що не вірують. То ж ось що сталося, а лікар з реанімаційного відділу, де перебуває Марчелло, посилаючи мені це повідомлення, навіть не знаючи цього, підтверджує силу молитви. Молитва, в першу чергу, є потужною зброєю, навіть тоді, коли сподівання лікарів стають мізерними як маленька іскра (ще день до цього я не думав, що подолаємо цю ситуацію). Нехай буде благословенна воля Божа від нині і по віки! Отож, нижче подаю повідомлення від лікаря:

«Я щойно завершив обхід і мушу сказати, що Марчелло почувається направду дуже добре! Я не мав навіть найменшого сподівання застати його в такому стані. Чудове насичення назальними канюлями [пристрій для подачі кисню] — 4 літ/хв О2! Він дуже спокійний, направду — цілковито інша людина! Зміна відбулася вчора зранку… Для мене ці зміни справді дуже дивовижні! Ще до вчорашнього дня я не думав, що дамо цьому раду! Параметри досконалі, немає гарячки! Сьогодні, якщо все буде надалі так, як є зараз, і аналізи будуть добрими, переведемо його [з реанімації]!! Ми направду дуже щасливі, ця ніч стала нашою справді щасливою ніччю! Я повідомив йому, що дружина і діти теж почуваються добре і чекають на нього».

Заклик до навернення серця

На закінчення цього вражаючого свідчення мій товариш, людина глибокої віри, дописав: «Що стосується мене, вважаю, що якщо ця подія відбулася для мене, в моїй сім’ї, з чоловіком моєї доньки, з батьком моїх внучат; якщо ця подія не змінить мого відношення до Бога і до ближніх, тобто якщо все це не допровадить мене до глибокого навернення серця, то я ризикую перетворити її [цю подію] на блюзнірство».

Нехай це свідчення далекої і так близької нам італійської родини принесе світло, мир, надію у наші серця у ці такі напружені і драматичні дні! Господь є з нами! Він допоможе нам перетривати пробу, але Він також прагне глибокого навернення наших сердець, щоб ми були здоровими і тілом, і душею!

Тож триваймо у молитві і довірі до Господа! Кров Ісуса Христа обмиває наші гріхи. Наша витривала молитва нехай стане потоками цілющої води, які обмиють наші душі і тіла та принесуть полегшу у стражданнях і зцілення в недугах — душевних і тілесних!

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ