«Кожна людина потребує Бога, навіть якщо цього ще не усвідомлює», — владика Володимир Груца у неділю Закхея
«Зустріч з Богом ставить в житті людини все на своє місце. У Божому світлі ми, як і Закхей, усвідомлюємо: все, що людина має чи осягає — це дар! Хоча можна сказати, для чого тоді вчитися чи працювати? Ну, а хто дає людині ту чи іншу здібність, здоров’я? Все — від Бога». На це звернув увагу єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца у неділю Закхея, 18 лютого 2024 року, в архикатедральному соборі Святого Юра.
Роздумуючи над євангельським уривком цієї неділі (Лк. 19, 1–10), проповідник звернув увагу на те, що дія Закхея — вилізти на дерево, щоб побачити Ісуса Христа — була творчою дією, креативом, що має певні причини, цілий контекст. Про це розповідає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Бог йде до людини
«Єрихон був квітучим торгівельним містом, де проходив експорт різних товарів, зокрема бальзаму. Там була митниця, своєрідний податковий рай. Через Єрихон проходить Ісус Христос. Його не цікавить комерція, він йде до людей, зокрема, таких, як цей Закхей. Ісус називає його по імені, тобто знає його особу та його прагнення, потреби. Закхей був головою над митниками, іншими словами, таким собі податковим інспектором. Він не був ні хворий, ні бідний, а навпаки дуже багатий. Маючи матеріальний достаток, водночас був нещасливою людиною», — пригадав сюжет євангельської розповіді архиєрей.
«Напевно, чимало людей рахувалися з ним з огляду на його посаду, але невідомо, чи він мав друзів в приватному житті. Бо навіть ховається від людей, щоб його не бачили. Тому потрібна була дорога навернення, конкретні кроки терапії. Вилізання на дерево є початком цієї дороги. А продовження буде у власному домі, куди Ісус Христос анонсує свій візит», — пояснив стан митаря єпископ.
Закхей відкриває своє серце
За словами владики Володимира, Ісус побачить в цьому домі життєвий простір потребуючої людини та, напевно, зустріне ще таких самих, подібних до нього. Тобто, кожна людина має шанс зустріти Бога, впорядкувати своє життя, заручитися Божою опікою, підтримкою.
«Закхей постановляє радикально змінити своє життя. Він заявляє про способи втілення цієї постанови: „Господи, ось половину майна віддаю вбогим, а якщо когось скривдив, то поверну вчетверо“. Невідомо, чи йому тоді щось взагалі залишилося. Закхей, напевно, давно бачив свою гріховність, але лише зустріч з Ісусом допомагає стати йому з загарбника добродієм і жертводавцем. Закхей відкриває своє серце, бо бачить, що знайшов приятеля. Нарешті, його хтось зрозумів», — ствердив проповідник.
Ми потребуємо Бога
Відтак проповідник додав, що оточення не зауважило навернення Закхея. Народ мав би радіти наверненням грішника. Навпаки, декому це не сподобалося, бо юдеї були під ярмом Римської імперії, а митар був слугою цієї імперії. Навіть були нарікання, що до чоловіка грішника зайшов на гостину. Але ніщо не зупиняє Ісуса робити добро аж до смерті на хресті.
«Сьогоднішня неділя нам показує, що кожна людина потребує Бога, навіть якщо вона цього не завжди усвідомлює. Або на певному етапі життя доходить до цього розуміння. У черговий раз переконуємося, що не лише бідні чи хворі люди є потребуючими», — переконаний владика Володимир.
«Сьогодні нам не потрібно йти до Єрихону, щоб зустріти Ісуса Христа. Він приходить до нас в різний спосіб. Ісус є чудовим місіонарем та взірцем душпастирського служіння на кожний час. Він не боїться викликів, нікого силоміць не навертає, а йде до людей та пропонує своє товариство. Нехай зустріч з Ісусом Христом має завжди місце в нашому житті! А зустріч є запорукою глибоких відносин!» — побажав єпископ-помічник Львівської архиєпархії на завершення своєї проповіді.
Фото з архівуПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ